21 лютого 2025 року Справа № 480/3981/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3981/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві "Про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії" від 11.04.2024 року № 959210133421;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії по Закону України «Про державну службу» починаючи з 04.04.2024 року у розмірі 60 % від усіх сум складових заробітної плати, з урахуванням довідки від 03.04.2024 року № 04-24/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Роменською районною державною адміністрацією Сумської області, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що первинно їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», втім у подальшому позивачку автоматично, за матеріалами пенсійної справи було переведено на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.05.2020.
Вказує, що 04.04.2024 позивач звернулася із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" з урахуванням довідки довідки Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 03.04.2024 року № 04-24/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.04.2024 року № 959210133421 їй відмовлено у такому переведенні у зв'язку з недоцільністю.
Незгода з вказаним рішенням обумовила необхідність звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 06.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3981/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що зазначивши, що позивач має право переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, який їй був призначений до моменту переведення па пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.05.2020 року) із врахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисну найбільш вразливих верст населення у 2024 році». Розмір пенсії позивача згідно Закону України «Про державну службу», обчислений у розмірі 84% від заробітку, до 01.05.2020 року становив 2102,22 грн. У разі переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із встановленням індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 року № 168 та від 23.02.2024 року № 185, розмір її пенсії з 04.04.2024 року становитиме 2661,00 грн.: 2281,99 грн. (2102,22*84%* 1,197*1,0796); 79,01 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361,00 грн.); 300,00 грн. - компенсаційна виплата 70-ти річним. Таким чином, переведення па пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним. Враховуючи викладене вище, прийнято рішення відмовити позивачу у переведенні з пенсії та віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно заяви від 04.04.2024 року № 1652, у зв'язку з недоцільністю.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Копія ухвали суду від 06.06.2024 була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 06.06.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Втім на виконання вимог ухвали відповідач 2 надав витребувані судом докази (а.с. 27-43).
Відтак, вбачається можливим здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 27.02.2009 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
У подальшому, з 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком за матеріалами пенсійної справи на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (рішення Роменського об'єднаного управління ПФУ від 24.02.2020 № 959210133421 (а.с. 366).
04.04.2024 позивач звернулася із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" (а.с. 29).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняло рішення від 11.04.2024 року № 959210133421 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії (а.с. 8).
При цьому, у зазначеному рішенні вказано, що гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2020 року.
Розмір пенсії за віком станом на дату звернення 04.04.2024 року становить 4118,59 грн.: 3343,18 грн. - основний розмір пенсії за віком (ст. 27) (8446,00 х 0,39583); 26,82 грн. - доплата 65-річним до 3370,00 грн. з 01.03.2023; 448,59 грн. - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.І абз. 2) (за 19 років); 300,00 грн. - компенсаційна виплата 70-ти річним.
До 01.05.2020 року гр. ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Пенсію державного службовця призначено з 27.02.2009 року.
Розмір пенсії гр. ОСОБА_1 згідно Закону України «Про державну службу», обчислений у розмірі 84% від заробітку, до 01.05.2020 року становив 2102,22 грн.
Гр. ОСОБА_1 має право переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, який їй був призначений до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.05.2020 року) із врахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
У разі переведення гр. ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із встановленням індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 року №168 та від 24.02.2023 року № 168, розмір її пенсії з 04.04.2024 року становитиме 2661,00 грн.: 2281,99 грн. (2102,22*84%* 1,197*1,0796); 79,01 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361,00 грн.); 300,00 грн. - компенсаційна виплата 70-ти річним.
Таким чином, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним.
Також, у рішенні зазначено, що долучена довідка Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 03.04.2024 року № 04-24/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видана з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році». При цьому, питання щодо застосування довідок про заробітну плату, виданих з урахуванням змін в умовах оплати праці державних службовців згідно постанови № 1409, на дату звернення за переведенням на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» не врегульовано.
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.04.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, до якої було додано довідку від 03.04.2024 року № 04-24/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видану Роменською районною державною адміністрацією Сумської області. При цьому, позивачу з 27.02.2009 вже призначалася пенсія за віком відповідно до Закону «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та з 01.05.2020 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, за своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид - пенсію відповідно до Закону № 3723-XII.
Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України ''Про державну службу'', із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява
Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону № 3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом № 1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону № 889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Відтак, за обставин цієї справи, оскільки позивачка з 2009 року отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", з якої її було переведено на пенсію за Законом № 1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України "Про державну службу" можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а не шляхом повторного призначення. Суд акцентує увагу на тому, що призначення пенсії за тим чи іншим законом можливо лише один раз, а тому в цьому випадку мова йде не про призначення пенсії вперше, а про переведення з одного виду пенсії на інший. Водночас, за бажанням позивачки їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідачем не заперечувалося право позивача на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Водночас, позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, у зв'язку з недоцільністю такого переведення, оскільки розмір її пенсії після проведення перерахунку зменшиться.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17 зазначив, що маючи право на отримання пенсії згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним у цій справі є саме розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
А відтак, оскільки після переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір пенсії позивача зменшиться, суд погоджується з твердженням відповідача 1 в оскаржуваному рішенні про недоцільність такого переведення.
Суд також звертає увагу на те, що позивачка просить здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії вдповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 04.04.2024 року у розмірі 60 % від усіх сум складових заробітної плати, з урахуванням довідки від 03.04.2024 року № 04-24/30 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Роменською районною державною адміністрацією Сумської області.
Тобто фактично позивач просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нову довідку щодо заробітної плати.
Однак, позивачка помилково не враховує, що проведення перерахунку пенсії державного службовця не передбачено законодавством. Підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
Щодо посилання позивача у позовній заяві на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022, суд зазначає наступне.
Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко