21 лютого 2025 р. Справа № 480/9605/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести виплати з урахуванням фактично виплачених сум,
2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, виходячи з 76% грошового забезпечення згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області» від 02.08.2021 № 33/39-2155, з урахуванням щомісячної доплати виходячи із суми 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, без обмеження її максимальним розміром, а також провести виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Вимоги вмотивовані тим, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вважає, що відповідач протиправно при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №480/7003/24 здійснив нарахування та виплату доплати згідно вимог Постанови “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 від 14.07.2021 саме з обмеженням максимальним розміром, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали надані не були. Разом з тим, за запитом суду начальником відділу документального забезпечення Сумського окружного адміністративного суду надано справу №480/3833/22 для огляду та зняття копій матеріалів. Зокрема, до матеріалів цієї справи приєднано копії матеріалів справи №480/3833/22 в частині, що стосуються предмету спору (а.с.28-32).
Відзиву на позовну заяву відповідачем також надано не було. Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області (далі - Закон №2262-ХІІ) (а.с.29,13-17). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем склав 73% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 26 років, що вбачається з протоколу про призначення пенсії (а.с.29). Втім у подальшому, на підставі додатково наданих Управлінням МВС України в Сумській області документів, позивачу зараховано службу на посаді заступника начальника міліції громадської безпеки лінійного відділу на станції Конотоп у пільговому обчисленні, у зв'язку з чим вислуга років ОСОБА_1 склала 27 років 09 місяців та 09 днів та відповідно розмір пенсії визначено в 76%, що стало підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.02.2009, виходячи з вислуги в 27 років (а.с.30).
02.08.2021 Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України позивачу було видано довідку від 02.08.2021 №33/39-2155 для перерахунку основного розміру пенсії, із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення (а.с.31), однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку на підставі такої довідки, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 04.07.2022 у справі №480/3833/22, крім іншого, відповідача було зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" від 02.08.2021 №33/39-2155, у розмірі 76% суми грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чинної станом на дату призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №480/3833/22, що набрало законної сили та обставини якого не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому, 14.07.2021 КМУ було прийнято постанову №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - постанова № 713), якою, зокрема, вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
На виконання положень вказаної постанови №713 відповідачем було встановлено надбавку у розмірі 2000грн., втім згодом виплату такої надбавки припинено, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 14.09.2023 у справі №480/7003/23, крім іншого, відповідача було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №480/7003/23, що набрало законної сили та обставини якого не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з листа відповідача (а.с.9) та підтверджується протоколом про перерахунок пенсії на виконання рішення суду (а.с.13), на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №480/7003/23 відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021, втім підсумок пенсії з надбавками в 19230,25 грн. обмежено максимальним розміром пенсії в 18540,00грн.
Позивач, не погодившись з тим, що відповідач провів перерахунок пенсії з 01.07.2021 з обмеженням розміру пенсії максимальним розміром, звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою, однак відповідач листом повідомив позивача про те, що згідно з частиною 7 статті 43 Закону № 2262 - XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с.9).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст.43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року». Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21 та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
Відтак, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги, що позивачу на виконання рішення суду від 14.09.2023 у справі №480/7003/23 з 01.07.2021 було проведено перерахунок пенсії з обмеженням максимальним розміром, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с.9, 13), суд вбачає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивачу при проведенні перерахунку з 01.07.2021 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 та з урахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" від 02.08.2021 №33/39-2155, виходячи із 76% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
При цьому суд вважає необхідним відмітити, що захист прав позивача саме в такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, не привласнює їх і не підміняє ГУ ПФУ в Сумській області, а лише зобов'язує відповідача вчинити певні дії, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку з 01.07.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 та з урахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" від 02.08.2021 №33/39-2155, виходячи із 76% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211грн.20коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 21.02.2025.
Суддя І.Г. Шевченко