печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41845/24-ц
пров. 2-3638/25
"21" лютого 2025 р. Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г. О.
секретар судового засідання Музика В. П.
справа № 757/41845/24-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство «Правекс Банк»,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв'язку «ВКЗ» у порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Правекс Банк» - адвоката Мазура В. О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, -
представник позивача - адвокат Панамаренко Д. М.
представник відповідача - адвокат Мазур В. О.
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
10.10.2024 року разом із відзивом від представника відповідача Акціонерного товариства «Правекс Банк» - адвоката Мазура В. О. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у справі №757/52772/21-ц судами вже розглядались такі самі вимоги між тими ж самим сторонами і з тих самих підстав, що і у цій справі 757/41845/24-ц. У зазначеній справі 757/52772/21-ц існує рішення суду, що було предметом перегляду в апеляційній і касаційній інстанціях і набрало законної сили. Вважає, що звернення до суду з цим новим позовом є спробою оминути, проігнорувати рішення судів у справі №757/52772/21-ц та змусити суд повторно розглядати справу, змінивши кілька слів в описі, але не змінивши суті позовних вимог (предмета позову). Однак, така дія позивача зі штучного поділу позову не спростовує того факту, що у справі №757/52772/21-ц та поточній справі №757/41845/24-ц ОСОБА_1 виступає в якості позивача, а банк у обох справах у якості відповідача, предметом є стягнення коштів.
05.11.2024 року, 12.12.2024 року та 17.02.2025 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення, у яких просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження, посилаючись на те, що предмет та підстави у справі у даній справі та у справі №757/52772/21-ц є різними.
Представник відповідача - адвокат Мазур В. О. у підготовчому судовому засіданні надав пояснення, клопотання про закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підтримав та просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Панамаренко Д. М. у підготовчому судовому засіданні надали пояснення, проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечували.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг проти України», а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Великої Палати Верховного Суду вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Судом встановлено, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала справа №757/52772/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків. Позивач просив, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та поновити його право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , стягнути з АТ «Правекс Банк» на його користь упущену вигоду в сумі 344 250 грн, збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 737 840 грн 47 коп., збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 266 273 грн 28 коп., стягнути з ОСОБА_2 на його користь упущену вигоду в сумі 849 150 грн, збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 85 469 грн 99 коп., збитки з урахуванням 3% річних в сумі 38 724 грн 83 коп. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.08.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови.
Разом з тим, предметом спору у справі, яка на даний час розглядається судом, є стягнення із Акціонерного товариства «Правекс Банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування доходів від безпідставно набутого відповідачем майна у розмірі 932 148, 00 грн на підставі ст. 1214 ЦК України.
Аналізуючи викладені обставини, підстави та обгрунтування позовних вимог у цивільній справі №757/41845/24-ц очевидно не є тотожними справі №757/52772/21-ц, а також враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦК України, на які посилається представники відповідача, суд прийшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 182, 189, 196-197, 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Правекс Банк» - адвоката Мазура В. О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Суддя Г.О. Матійчук