Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13.02.2025м. ХарківСправа № 922/4169/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір", м. Харків
про стягнення 1088200,38 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Вікторія ФІЛАТОВА,
відповідача - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки № 4/2020 від 01.01.2020 та видаткової-накладної №16 від 26.01.2022 у сумі 1088200,38 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 28.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
13.02.2024 у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про розгляд справи судом та про право подати відзив на позовну заяву, місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідача (а.с. № 28, 37, 44, 52).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01 січня 2020 між ТОВ "Полімер-Трейд Плюс" (надалі за текстом "позивач") та ТОВ "Укрбелполімір" (надалі за текстом "відповідач"), було укладено договір поставки № 4/2020 (надалі за текстом "договір"), відповідно до умов якого, позивач зобов'язується поставляти й передавати у власність, а відповідач зобов'язується приймати й оплачувати на умовах цього договору полімерну сировину іменовану надалі "товар".
Пунктами 1.3 та 1.4 договору поставки сторони встановили, що поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної, а факт поставки товару підтверджується у кожному окремому випадку видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною.
Пунктом 2.2. договору визначено, що відповідач має оплатити поставлений товар відповідно до п.5.3. даного договору, а у разі складання додатків чи додаткових угод до даного договору відповідно до графіку визначеного в них.
Позивач та відповідач домовилися що поставка товару за цим договором здійснюється партіями в кількості й строки, встановлені сторонами в у відповідному Замовленні на поставку. Замовлення на поставку може надсилатися телефонним, факсимільним або електронним зв'язком. Разом з товаром повинні бути надані наступні документи: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, належним чином завірені копії сертифікатів якості та інші документи, які підтверджують відповідність товару вимогам цього договору та чинному законодавству України. В разі неможливості направлення документів разом з товаром, копії таких документів надсилаються факсимільним чи електронним зв'язком та одночасно оригінали таких документів надсилаються поштою (п. 3.1. договору).
Товар вважається зданим по кількості та якості згідно видаткової накладної (п. 4.2. договору).
Згідно до пп. 5.1.-5.32 договору, загальна ціна договору складається із вартості товару переданого у власність покупця, на умовах цього договору протягом строку його дії, та визначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, в кожному окремому випадку поставки товару. Ціна, кількість та асортимент встановлюються в видаткових накладних по кожній поставці товару. Продаж товару здійснюється на умовах 100 % передоплати. За домовленістю сторони можуть встановлювати інший порядок розрахунків, що викладається в додатках або додаткових угодах до договору по даній поставці товару, які є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунок за товар здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури.
Відповідно до п. 5.2 договору, розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку-фактурі. Днем оплати фактично вважається - день зарахування коштів у банку постачальника.
Відповідно до п. 5.3. договору, платіжне доручення банківської установи покупця обов'язково повинно містити посилання на цей договір та номер відповідного рахунку-фактури.
Відповідно до п. 5.4 договору, на вимогу будь-якої зі сторін, проводять звірку, складають та підписують Акт звірки взаєморозрахунків.
На виконання умов договору позивачем протягом 2020-2022 рр. поставлявся товар. За домовленістю сторін оплата здійснювалася не тільки за 100% передплатою, а за фактом отримання товару на умовах визначених в додатках до договору, що оформлювалися на кожну партію.
26.01.2022 позивачем було поставлено на адресу відповідача товар (Поліетилен НХF 4810Н вищій сорт) в кількості 22 тонни на загальну суму 1144000,18 грн, в тому числі ПДВ 190666,70 грн, згідно додатку до договору №2 від 24.01.2022.
Факт поставки підтверджується, у відповідності до п. 1.4. договору, видатковою накладною №16 від 26.01.2022 та товарно-транспортною накладною №305 від 21.01.2022.
Місце завантаження товару м. Калуш, Івано-Франківська область, ванажовідправник ТОВ "Карпатнафтохім" за дорученням від ТОВ "Полімер-Трейд Плюс", одержувач ТОВ "Укрбелполімір" м. Харків.
Згідно п. 5. Додатку №2 до договору оплата товару здійснюється до 28.02.2022 року включно.
В 2022 році на протязі січня та лютого позивачем було здійснено 6 поставок товарів на загальну суму 6875000,63 грн.
Відповідач на початку 2022 року оплатив позивачу заборгованість за товар, що мала місце на 01.01.2022 року та розрахувався за першу поставку в 2022 році (видаткова накладна від 21.01.2022 р.) та здійснив передплату за поставку від 26.01.2022.
Так, 23.02.2022 ТОВ "Укрбелполімір" перерахував позивачу грошові кошті в сумі 200000,00 грн, з них 144200,20 грн був остаточний розрахунок за товар отриманий на підставі видаткової накладної від 21.01.2022, а сума 55799,80 грн була зарахована в якості передплати наступної поставки товару.
Наступна поставка була за видатковою накладною № 16 від 26.01.2022 р на суму 1144000,18 грн, в т.ч. ПДВ 190666,70 грн.
Отже, вартість поставки за накладною 1144000,18 грн, за мінусом передплати в розмірі 55799,80 грн., залишок 1088200,38 грн.
Повної оплати за товар, що було поставлено згідно видаткової накладної № 16 від 26.01.2022 відповідачем здійснено не було.
Сума заборгованості складає 1088200,38 грн.
Відповідач мав розрахуватися за поставлений товар в строк до 28.02.2022 року включно, але до цього часу оплата не надходила.
Жодних оплат з 23.02.2022 року від відповідача не надходило. Загальна сума заборгованості відповідача за договором поставки № 4/2020 від 01.01.2020 станом на дату подачі позову становить 6656200,74 грн.
Але, позивач в цьому позові стягує заборгованість саме за поставкою товару за видатковою накладною № 16 від 26.01.2022 р на суму 1144000,18 грн.
Позивач направляв 13.02.2024 на адресу відповідача акти звірки взаєморозрахунків за 2022 рік, але відповіді отримано не було.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч.3 ст.180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 1088200,38 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого наданими доказами та не спростованого відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір" (61177, місто Харків, вул. Залютинська, будинок 10, Код ЄДРПОУ 34862441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" (61036, м. Харків, вул. Морозова, будинок, 13б, офіс, 605, код ЄДРПОУ 37765087) заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки № 4/2020 від 01.01.2020 та видаткової-накладної №16 від 26.01.2022 у сумі 1088200,38 грн, витрати по оплаті судового збору у сумі 13058,41 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "19" лютого 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко