Справа №592/18577/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Титаренко В. В.
Номер провадження 33/816/406/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 184 КУпАП
14 лютого 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, зареєстровану в АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження за те, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , що виражається у тому, що ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад від 01.03.2024, чим ОСОБА_1 порушила п.3 ст. 150 Сімейного кодексу України.
З постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024 ОСОБА_1 не погодилася та подала апеляційну скаргу в якій просила вказану постанову суду скасувати у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначала, що до відповідальності вона притягнута безпідставно, оскільки директору Сумського ЗЗСО № 10 СМР нею - ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 26.02.2024 було направлено лист про те, що вони - батьки ОСОБА_2 обрали для нього «інформальний» вид освіти (самоосвіта), що узгоджується зі ст. 8 ЗУ «Про освіту» та повідомили школу про те, що вони відзивають всі свої підписи, проставлені в документах цього закладу та забороняють школі використовувати їхні персональні дані.
Також ОСОБА_1 перераховувала докази, які враховані судом першої інстанції на встановлення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення та стверджувала, що з актом обстеження умов проживання від 31.10.2024 вона не згодна, оскільки цей акт заповнювався без неї та з його змістом вона не ознайомлена. З таких же підстав вважала не допустим доказом і лист директора Сумського ЗЗСО № 10СМР від 17.10.2024. Крім цього, ОСОБА_1 вважала безпідставним врахування судом першої інстанції, такої обтяжуючої її відповідальність обставини як «вчинення адміністративного правопорушення в стані алкогольного сп'яніння», оскільки це доказами не підтверджено.
Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1 повідомлена належним чином про що свідчить розписка про вручення їй поштового відправлення. Однак, до Сумського апеляційного суду 14.02.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, причин неявки не повідомила та клопотань, про відкладення судового засідання на іншу дату, не заявила. За таких обставин, з метою розгляду матеріалів справи в розумні на те строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити розгляд скарги без участі особи, яка її подала - ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст. 268 КУпАП.
Тому, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 601519, якого слідує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , що виражається у тому, що ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад від 01.03.2024, чим ОСОБА_1 порушила п.3 ст. 150 Сімейного кодексу України;
- рапортом інспектора СЮП ВП Сумського РУП ГУ НП в Сумській області Рибець К. в якому вона повідомляє начальника Сумського РУП ГУНП в Сумській області Терелю О., що 22.10.2024 до сектору ювенальної превенції відділу превенції Сумського РУП надійшло подання від Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10 СМР про те, що з 01.03.2024 учень 7-Д класу ОСОБА_3 не відвідує навчальний заклад. Натомість батьки ОСОБА_4 надіслали листа з повідомленням на адресу закладу, у якому сповістили, що вони обрали для сина інформальний вид навчання. 31.10.2024 інспектор, спільно з головним спеціалістом Управління «ССД» СМР ОСОБА_5 та соціальним педагогом СЗЗСО №10 ОСОБА_6 здійснили вихід за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 . В ході бесіди з матір'ю ОСОБА_1 , остання повідомила, що вона, разом з батьком дитини ОСОБА_3 вирішили, щоб ОСОБА_3 навчався в закладі «Асгард». Так як заклад «Асгард» не є офіційним навчальним закладом, а ОСОБА_3 не відвідує навчальний заклад в якому офіційно перебуває, а саме СЗЗСО № 10, відносно матері було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей», оскільки нею було порушено п. З ст. 150 Сімейного Кодексу України;
- листом директора Сумського ЗЗСО № 10 СМР від 17.10.2024 з якого слідує, що директор вказаного навчального закладу ОСОБА_8 зверталася з листом до начальника сектору ЮП ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області та повідомляла про те, що учень 7-Д класу ОСОБА_2 з 01.03.2024 не відвідує школу, а з 02.09.2024 не приєднується на уроки онлайн. Батько ОСОБА_3 категорично відмовляється, щоб син відвідував школу аргументуючи тим, що вони з матір'ю обрали для сина інформальний вид навчання;
- актом обстеження умов проживання від 31.10.2024 з якого слідує, що доступу до житла за адресою: . АДРЕСА_2 , не надано та умови для виховання і розвитку дитини не обстежувалися.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
Як слушно зауважив суд першої інстанції та з чим погоджується апеляційний суд, відповідно до ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 53 Конституції України закріплено, що повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.
Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.
Також, суд слушно зауважив і на тому, що сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства (ч. 7 ст. 9 Закону України «Про освіту»).
Як правильно встановлено судом, ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад, до якого офіційно зарахований - Сумський ЗЗСО № 10 СМР. Вказаного в апеляційній скарзі не заперечувала і сама ОСОБА_1 . Натомість, батьки ОСОБА_4 повідомили, що він навчається в закладі «Асгард», однак цей заклад не є офіційним. Також, в матеріалах справи відсутні докази, що батьки для дитини обрали індивідуальну (екстернатну, сімейну (домашну) форму навчання. Не спростовано таких висновків і в ході апеляційного перегляду справи.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та обґрунтованість її притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджувала, що до відповідальності вона притягнута безпідставно, оскільки директору Сумського ЗЗСО № 10 СМР нею - ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 26.02.2024 було направлено лист про те, що вони - батьки ОСОБА_2 обрали для нього «інформальний» вид освіти (самоосвіта), та повідомили школу про те, що вони відзивають всі свої підписи, проставлені в документах цього закладу та забороняють школі використовувати їхні персональні дані.
Також ОСОБА_1 перераховувала докази, які враховані судом першої інстанції на встановлення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення та стверджувала, що з актом обстеження умов проживання від 31.10.2024 вона не згодна, оскільки цей акт заповнювався без неї, та з його змістом вона не ознайомлена. З таких же підстав вважала не допустим доказом і лист директора Сумського ЗЗСО № 10 СМР від 17.10.2024.
Вказані доводи скарги суд апеляційної інстанції вважає безпідставними виходячи з того, що враховуючи вимоги ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Оцінка доказів, відповідно дост.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Диспозиція ч.1 ст.184 КупАП передбачає відповідальність за ухилення батьків, або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як йшлося вище, таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Висновки ж ОСОБА_1 , про те, що син ОСОБА_9 повинен навчатися на такій формі навчання як «самоосвіта» суперечать законодавству про освіту та ґрунтується виключно на суб'єктивних баченнях апелянта і вказує про невиконання нею батьківських обов'язків по забезпеченню дитини належною освітою.
Щодо доводів апелянта про визнання врахованих судом доказів недопустимими з тих підстав, що вона - ОСОБА_1 , з ними не ознайомлена, то до них апеляційний суд відноситься критично, оскільки відомостей про обмеження останньої у реалізації наданих їй ст. 268 КУпАП прав, матеріали справи не містять.
За таких підстав, дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 доведена, а тому в задоволенні вимог її скарги, про скасування постанови суду у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, слід відмовити за необґрунтованістю.
Водночас, апеляційний суд погоджується з твердженнями скарги апелянта про безпідставне врахування судом першої інстанції такої обтяжуючої обставини як «вчинення адміністративного правопорушення в стані алкогольного сп'яніння», оскільки вказана обставина жодними матеріалами справи не підтверджена.
Так, зі змісту постанови суду слідує, що при обранні для ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суд врахував відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та обставину, яка його обтяжує - вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді попередження, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки саме цей вид стягнення на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Однак, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доводи скарги ОСОБА_1 в частині безпідставного врахування обтяжуючої її стягнення обставини, вважає слушними, а тому постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024, змінює шляхом виключення з її мотивувальної частини, посилання суду на обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину - «вчинення адміністративного правопорушення в стані алкогольного сп'яніння», оскільки ця обставина не містить жодного доказового підтвердження. В іншій частині постанову суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження, змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024 посилання суду на обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину - «вчинення адміністративного правопорушення в стані алкогольного сп'яніння».
В іншій частині постанову суду залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.