Номер провадження: 22-ц/813/2299/25
Справа № 947/19502/23
Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.
Доповідач Кострицький В. В.
18.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Назарова М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
представник заявника - ОСОБА_2
скаржник - ОСОБА_3
представник скаржника - Лях Роман Миколайович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ляха Романа Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2024 року, постановлена у складі судді Луняченка В.О., у приміщенні того ж суду,
у цивільний справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення часток у спільній частковій власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Короткий зміст рішення суду
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення часток у спільній частковій власності та витребування мана з чужого незаконного володіння - задоволено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що втручання у право власності відповідача, яке відбулось при розгляді заяви про забезпечення позову, необґрунтовано продовжується біль ніж рік, без вирішення спору по суті , що порушує баланс інтересів сторін - відповідач обмежений у користуванні власністю а позивач , розуміючи це навмисно затягує розгляд справи.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись з таким судовим рішенням, адвокат Лях Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03.09.2024 року про скасування заходів забезпечення позову - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач аргументував тим, що ОСОБА_4 протиправно та на підставі невірних відомостей успадкував частини нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 , що є грубим порушенням прав позивача по справі. До таких приміщень належать літню кухню літ. Д. сарай літ. Е. гараж літ. Ж.
Станом на день звернення до суду із заявою про забезпечення позову, позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_1 виставив свою частину житлового будинку із надвірними спорудами на продажу.
Продаж такої частини будинку призвів би не лише до порушення прав позивача, а і до введення в оману покупця вказаної частини будинку з надвірними спорудами, що є порушенням закону зі сторони ОСОБА_1 та мало б наслідком нові судові провадження, тільки вже із залученням осіб, які придбали таке незаконно успадковане майно.
З метою уникнення можливості подальшого відчуження відповідачем вказаного майна, загрози утруднення виконання рішення суду про захист прав власності, у разі задоволення позову та запобігання унеможливлення ефективного захисту, позивач вважав за необхідне застосування судом заходів забезпечення позову до подачі позову у вигляді арешту 11/25 частин житлового будинку, які належать ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1242 від 14.04.2023 року з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та у вигляді заборони ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та іншим особам, а також державним реєстраторам вчиняти дії, направлені на відчуження та передання заставу (іпотеку) 11/25 частин житлового будинку, які належать ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1242 від 14.04.23 року з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на сьогоднішній день представником позивача було ініційовано проведення судової будівельно-технічної експертизи для її подання до Київського районного суду міста Одеси у справі 947/19502/23.
Станом на 03.09.2024 року судовий експерт не зміг прибути до суду, що самим судом до уваги прийнято не було.
Також необхідно звернути увагу, що суд першої інстанції розглянув заяву представника відповідача за відсутності в судовому засіданні інших учасників справи.
Вказує, що в даному випадку жодного доводу з приводу того, яким чином ситуація на час подання заяви змінилася в порівнянні з тією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення, і яким чином така зміна обумовлює припинення необхідності у таких заходах, заявником та її представником наведено не було.
Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявницею фактично оскаржено висновки суду, зроблені під час вирішення питання про забезпечення позову до подання позовної заяви, що в рамках передбаченої ст. 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може. Отже були відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки з її змісту та матеріалів справи не вбачається, що змінилися обставини, які обумовлювали застосування заходів забезпечення позову на початку листопада, або необхідність в таких заходах відпала.
Станом на день розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про скасування заходів із забезпечення позову ситуація жодним чином не змінилась, відповідач так і не обґрунтував яким чином забезпечення позову забороняє йому нормально користуватись житловим будинком.
Так, скасування вжитих судом заході може спричинити його відчуження, що матиме наслідком ініціювання нових судових процесів, що жодним чином не пришвидшить розгляд спору, який виник між сторонами, а лише затягне цей спір на роки, просто з додатковими учасниками такого спору.
Явка сторін
Сторони та представники з'явились до суду та надали суду свої пояснення.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, сторони та представника відповідач, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2023 року із заявою про застосування судом заходів забезпечення позову до подачі позову до суду звернувся, в інтересах ОСОБА_3 представник - адвокат Лях Роман Миколайович, мотивуючи заяву тим, що заявник має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з вимогою захистити своє право власності.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник було пояснено тим, що ОСОБА_4 протиправно та на підставі невірних відомостей успадкував частини нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 , що є грубим порушенням прав Позивача по справі. До таких приміщень належать; літню кухню літ. Д. сарай літ. Е. гараж літ. Ж.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2023 року заяву ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позову про захист права власності - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони: - ОСОБА_1 а також суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме 11/25 частин житлового будинку, які належать ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1242 від 14.04.23 року з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись з вказаним рішенням, Сіржант Ю.В, який діє в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в забезпеченні позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 31.10.2023 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та залишено без змін ухвала районного суду від 19.06.2023.
27.06.2023 до суду з позовом про встановлення часток у спільній частковій власності та витребування мана з чужого незаконного володіння, діючи в інтересах ОСОБА_3 , як представник, до суду звернувся адвокат Лях Роман Миколайович, в якому просить змінити ідеальні частки права співвласників житлового будинку з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м) АДРЕСА_1 згідно експертного висновку з урахуванням належності ОСОБА_3 частин будинку під літерами А «2-2» та «2-3» - житлові кімнати загальною площею 24,2 кв.м, 2-1 - кухня, підвал «а» тамбур «а1» половина сараю літ. Б, сарай літ. «В» та вбиральня літ. «Г», а також узаконені прибудови: літ. А-а1-а2-а3-а4 загальною площею 83,70 кв.м з надвірними спорудами: літня кухня літ. Д, сарай літ. Е, гараж літ. Ж. та з урахуванням належності ОСОБА_1 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що складаються з: частини під літ. А 1-1 веранда, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната площею 10,1 кв.м, половина сараю «Б» 13/20 частин забору № 1 та 2/5 частин забору № 3; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 надвірні споруди літня кухня літ. Д. сарай літ. Е, гараж літ. Ж. житлового будинку з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м) АДРЕСА_1 , які протиправно були отримані в дар ОСОБА_1 на підставі Договору дарування № 1242 від 14.04.2023 року, виданого приватним нотаріусом ОМНО Фроловою Р.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О. від 03.07.2023 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
28.07.23 р. адвокатом Сіржант Ю.В., діючим в інтересах відповідача ОСОБА_1 , як представником надано суду відзив на позовну заяву, та 28.08.23 року заходами електронного суду представник позивача надав відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 27.09.2023 представником позивача було повідомлено суд про укладення позивачем договору із експертом щодо проведення будівельно-технічної експертизи, та на питання щодо конкретизації вимог по співвідповідача ОСОБА_4 , на що представник позивача заявив про надання йому додаткового строку для підготовки нової редакції позовної заяви.
У підготовчому засіданні 01.11.2023 представник позивача просив надати додатковий строк для уточнення позовних вимог.
12.12.2023 позивачем уточнено позовні вимоги та заявлено про заміну відповідача ОСОБА_4 на державного нотаріусу Сальнікову З.В.
У підготовчому засіданні 12.12.2023 на питання головуючого про відсутність у позовної заяві вимог до нотаріуса, представник позивача заявив клопотання про те щоб суд не розглядати питання про залучення нотаріуса в якості співвідповідача.
29.01.2024 заходами електронного суду представник позивача надав заяву про залишення без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 12.12.2023 та про збільшення позовних вимог та викладено позовні вимоги в новій редакції, яка ухвалою суду, постановленою на місці 30.01.24 року залишена без руху.
Також у підготовчому засіданні головуючим було попереджено представника позивача про недопустимість зловживання процесуальними правами у вигляді подання у день підготовчого засідання або за добу до засідання нових заяв по суті справи, так як це порушує права іншої сторони на можливість підготовки власної правової позиції до наступного підготовчого засідання та зобов'язано сторону завчасно подавати всі заяви.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Сіржант Ю.В. 02.04. 2024 року було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову застосованих судом ухвалою від 19.06.2023 року, так як дії позивача та його представника фактично свідчать про небажання реального розгляду справи з їх боку та мають на меті лише примусити відповідача на визнання позовних вимог, які забезпечені відповідною ухвалою.
02.04.2024 до суду заходами електронного суду з боку позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 , яке було задоволено та ухвалою суду від 04.04.2024 , ОСОБА_7 залучена в якості співвідповідача, а розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову залишено відкритим.
15.05.2024 року до суду представником позивача подано висновок будівельно-технічної експертизи від 14.05.2024 року та заявлено клопотання про надання строку для нових змін позовних вимог з урахуванням наявних висновків експерта.
18.06.2024 у підготовчому засіданні представник позивача повідомив суд що не встиг підготувати уточнений позов та просив надати додатковий строк для його виготовлення та подання.
Судом було задоволено відповідне клопотання, надано додатковий строк на подання уточненого позову у вигляді двох тижнів, та водночас, визначено що такі дії сторони позивача приводять до затягування судового розгляду справи а тому можуть бути визнані такими що здійснюється із зловживанням процесуальними правами.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року було застосовано до позивача - ОСОБА_3 процесуальний примус у вигляді накладення штрафу у розмірі 3028,00 грн., за зловживання процесуальними правами за ч.2 ст. 148 ЦПК України.
У підготовче засідання , призначене на 03.09.2024 представник позивача та позивач не з'явились, а змінений позов було подано через електронний суд лише 02.09.2024 о 17:30 годин, тобто із порушенням строку встановленого судом.
Задовольняючи заяву про скасування забезпечення позову, судив виходив з того, що втручання у право власності відповідача, яке відбулось при розгляді заяви про забезпечення позову, необґрунтовано продовжується більш ніж рік, без вирішення спору по суті , що порушує баланс інтересів сторін - відповідач обмежений у користуванні власністю а позивач, розуміючи це навмисно затягує розгляд справи.
Апеляційний суд не погоджується з вказаним рішенням з огляду на наступне.
Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2023 до суду з позовом про встановлення часток у спільній частковій власності та витребування мана з чужого незаконного володіння, діючи в інтересах ОСОБА_3 , як представник, до суду звернувся адвокат Лях Роман Миколайович, в якому просить змінити ідеальні частки права співвласників житлового будинку з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м) АДРЕСА_1 згідно експертного висновку з урахуванням належності ОСОБА_3 частин будинку під літерами А «2-2» та «2-3» - житлові кімнати загальною площею 24,2 кв.м, 2-1 - кухня, підвал «а» тамбур «а1» половина сараю літ. Б, сарай літ. «В» та вбиральня літ. «Г», а також узаконені прибудови: літ. А-а1-а2-а3-а4 загальною площею 83,70 кв.м з надвірними спорудами: літня кухня літ. Д, сарай літ. Е, гараж літ. Ж. та з урахуванням належності ОСОБА_1 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що складаються з: частини під літ. А 1-1 веранда, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната площею 10,1 кв.м, половина сараю «Б» 13/20 частин забору № 1 та 2/5 частин забору № 3; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 надвірні споруди літня кухня літ. Д. сарай літ. Е, гараж літ. Ж. житлового будинку з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1276968951101; загальною площею 171,1 кв.м, житлова площа: 93,8 кв.м) АДРЕСА_1 , які протиправно були отримані в дар ОСОБА_1 на підставі Договору дарування № 1242 від 14.04.2023 року, виданого приватним нотаріусом ОМНО Фроловою Р.В.
Отже, ОСОБА_3 у встановлені законом строки подала позовну заяву до суду, після застосування 19.06.2023 заходу забезпечення позову.
У відповідності до положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення, які були ним застосовані раніше у справі. При цьому за своєю правовою природою скасування судом заходів забезпечення позову можливе за умови зміни обставин, які обумовлювали їх застосування, коли необхідність в таких заходах відпала.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 вбачається, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Заява про скасування заходів забезпечення позову за своєю правовою природою не передбачає оскарження застосованого заходу забезпечення, а має обґрунтовувати зміну обставин, які мали місце після ухвалення судового рішення про забезпечення позову, які б обумовлювали припинення подальшої необхідності у такому забезпеченні.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що в даному випадку жодного доводу з приводу того, яким чином ситуація на час подання заяви змінилася в порівнянні з тією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення, і яким чином така зміна обумовлює припинення необхідності у таких заходах, заявником та її представником наведено не було.
Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявником фактично оскаржено висновки суду, зроблені під час вирішення питання про забезпечення позову до подання позовної заяви, що в рамках передбаченої ст. 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може.
Отже відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки з її змісту та матеріалів справи не вбачається, що змінилися обставини, які обумовлювали застосування заходів забезпечення позову, або необхідність в таких заходах відпала.
При цьому, одним із завдань цивільного судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ЦПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, з приводу визнання спірного майна.
На підставі вищевикладених обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що вимоги заявника стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є обґрунтованими, законними та співмірними із позовними вимогами, які заявником заявлено у справі та з урахуванням того, що спір виник саме стосовно вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Також судова колегія зазначає, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, позицію скаржника, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності її вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Посилання суду першої інстанції щодо тривалого розгляду справи не є підставою для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що станом на день розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про скасування заходів із забезпечення позову ситуація жодним чином не змінилась, відповідач так і не обґрунтував яким чином забезпечення позову забороняє йому нормально користуватись житловим будинком.
Так, скасування вжитих судом заході може спричинити його відчуження, що матиме наслідком ініціювання нових судових процесів, що жодним чином не пришвидшить розгляд спору, який виник між сторонами, а лише затягне цей спір на роки, просто з додатковими учасниками такого спору.
Застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна не порушує прав відповідача, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову у даній справі по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
При цьому, у разі незастосування заходів забезпечення, позивач несе ризики того, що весь судовий процес не буде мати жодного результату.
Отже, за наведених обставин відчуження спірного майна зумовить необхідність вчинення додаткових зусиль з метою захисту порушеного права, зокрема, шляхом звернення із позовом до нового власника.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - заява про скасування забезпечення позову не підлягає задоволенню у, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмому у задоволенні заяви про скасування забезпечення позову.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 158, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2024 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення часток у спільній частковій власності та витребування мана з чужого незаконного володіння.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко