Справа № 2-9009/10
Провадження № 4-с/643/8/25
06.02.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
представника скаржника: Колодезного Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за скаргою ОСОБА_1
на бездіяльність державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12.11.2010 року у справі № 2-9009/2010
за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк»
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
про стягнення боргу,
ОСОБА_1 (далі - скаржник) в особі представника - ОСОБА_6 звернувся до Московського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12.11.2010 року у справі № 2-9009/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу, відповідно до змісту якої просить суд:
- визнати бездіяльність посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття заборони з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , яка накладена в рамках виконавчого провадження № 46571903 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2015;
- зобов'язати посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти заборону з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , яка накладена в рамках виконавчого провадження № 46571903, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 9261271 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 02.04.2015;
- зобов'язати посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження №9261271 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 02.04.2015.
Обґрунтовуючи викладені у скарзі вимоги скаржник посилається на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.11.2010 у справі № 2-9009/10 було стягнуто з ОСОБА_1 та інших боржників у солідарному порядку на користь ВАТ «ВТБ Банк» відділення «Харківська регіональна дирекція ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 856 091, 05 грн., державне мито і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1 820, 00 грн. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2012 у справі № 6/2027/39/2012 змінено стягувача з ВАТ «ВТБ Банк» на ПАТ «ВТБ Банк». 21.11.2014 року Московським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 2-9009/10, на підставі якого 17.02.2015 державним виконавцем Салтівського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46571903. В рамках зазначеного виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2015 Московським ВДВС до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 було внесено запис про обтяження № 926127, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, предмет обтяження: все майно. 16.04.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2016 було задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про заміну сторони на правонаступника та змінено стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 року затверджено звіт керуючого реалізацією, завершено процедуру погашення боргів боржника - ФОП ОСОБА_1 , вимоги не задоволені через недостатність майна боржника ФОП ОСОБА_1 вирішено вважати погашеними, звільнено боржника ФОП ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. З огляду на те, що вимоги ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 вважаються погашеними відповідно до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства а також до ухвали Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 року у справі № Б-39/64-10, скаржник вважає, що й виконавчі документи, які містяться у виконавчому проваджені № 46571903, є такими, що не підлягають виконанню. Таким чином, існує необхідність скасувати арешт майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяжень № 9261271 від 02.04.2015 року, накладений у рамках виконавчого провадження № 46571903. 04.06.2024 року представником скаржника було направлено на адресу Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ заяву про зняття арешту з майна у ВП № 46571903 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2014 № 2-9009/10, яка задоволена не була. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даною скаргою за захистом своїх прав з метою скасування накладеного на нього обтяження в рамках ВП № 46571903.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав викладені у скарзі вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Інші боржники, стягувач та представник Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника скаржника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» виконавця.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 9 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами 2, 3 статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав учасника виконавчого провадження.
Якщо ж рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах своїх повноважень і право заявника не було порушено, суд має відмовити в задоволенні скарги.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.11.2010 у справі № 2-9009/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція «ВАТ ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 15.19.-00/08-СК, укладеним між позивачем - ВАТ ВТБ Банк відділення «Харківська регіональна дирекція ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 27.03.2008 року у розмірі 2 856 091, 05 грн., державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1 820, 00 грн.
21.11.2014 року на виконання рішення суду Московським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 2-9009/10.
17.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46571903 та розпочато примусове виконання рішення суду.
У ході здійснення вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції 02.04.2015 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек номер запису про обтяження № 9261271 від 02.04.2015 року, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 379931078 від 23.05.2024 року.
16.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з направленням виконавчого документу за належністю до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (наразі - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Вказані обставини також підтверджуються листом Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 12510 від 30.01.2025.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-ХІV), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 606-ХІV в разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже законом, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, не було передбачено зняття арешту з майна боржника у випадку направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби.
Водночас суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо стану виконавчого провадження № 46571903 у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
При цьому, скаржник оскаржує бездіяльність посадових осіб саме Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття заборони з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладної в рамках виконавчого провадження № 46571903, яке було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у зв'язку з направленням виконавчого документу за належністю до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (наразі - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Однак при цьому скаржник не зазначає жодних правових підстав, які б зобов'язували у даному випадку саме Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вирішити питання про зняття арешту з майна скаржника, накладеного постановою від 01.04.2015 у виконавчому провадженні № 46571903.
На переконання суду, враховуючи, що виконавче провадження № 46571903 було передано 16.04.2015 для подальшого виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, питання про зняття арешту, накладеного в межах цього виконавчого провадження, має вирішуватись іншим органом державної виконавчої служби - Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який не є учасником даної справи.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження звернення скаржника до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до якого було передано виконавчий документ, з вимогою про зняття арешту з майна, про надання інформації стосовно означеного виконавчого документу, стадії виконавчого провадження, на якій перебуває означений виконавчий документ тощо.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна скаржником не доведена, і будь-які підстави зобов'язувати посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти заборону з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , яка накладена в рамках виконавчого провадження № 46571903, та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження № 9261271 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 02.04.2015 відсутні.
Оскільки суд дійшов висновку, що Салтівським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не було допущено неправомірної бездіяльності, яка б порушила права скаржника як учасника виконавчого провадження № 46571903, скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12.11.2010 року у справі № 2-9009/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу.
2. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2025 року.
Суддя Н.В. Новіченко