Рішення від 18.02.2025 по справі 375/1303/24

Справа № 375/1303/24

Провадження № 2/375/97/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 лютого 2025 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказувало про те, що 7 квітня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 шляхом підписання документів електронними підписами укладено договір про надання фінансових послуг №2109787892096, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 5 400 грн та зобов'язався його повернути, сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це відповідач не виконав зобов'язання за вказаним договором та не повернув кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому у відповідача перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на 30 листопада 2021 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 92 500,38 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 400 грн та заборгованості за процентами у розмірі 87 100 грн.

1 грудня 2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги до ОСОБА_1 , а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаному в реєстрі боржників, зокрема за договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року№ 10-01/2023 право вимоги за вказаним договором про надання фінансових послуг відступило ТОВ «Коллект Центр».

Вказувало, що на момент відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр» заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року становила 95 692,86 грн і складалася із заборгованості за кредитом у розмірі 5 400 грн та заборгованості за процентами у розмірі 90 292,86 грн.

Проте враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач вважав за можливе зменшити розмір заборгованості і просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54 622 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 400 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 49 222 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача 3 028 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 13 000 грн на відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну (правничу) допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді від 16 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 12 листопада 2024 року об 11 год 30 хв.

12 листопада і 17 грудня 2024 року та 29 січня 2025 року судові засідання відкладено у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи призначено на 18 лютого 2025 року на 15 год.

В позові міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначено, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

18 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача направила заяву, в якій просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 7 квітня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалось надати відповідачу кредит у розмірі 5 400 грн строком на 16 днів з моменту отримання кредиту, який за угодою сторін підписано електронним підписом позичальника (Y2), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 1.4-1.4.2 кредит був наданий шляхом переказу на картковий рахунок позичальника. Наслідки прострочення зобов'язань за договором визначені договором. Сторонами погоджено збільшення процентної ставки у разі неповернення кредитних коштів відповідачем у строки, що обумовлені договором. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Згідно з пунктом 1.9 договору, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

На підставі укладеного ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ Вей Фор Пей» здійснило наступний переказ коштів: номер карти НОМЕР_1 ; власник карти (емітент) банк «MONObank»; категорія карти MasterCard; час запиту 7 квітня 2021 року 10:37:18 год; номер договору згідно інформації від кредитора 2109787892096; сума 5 400 грн. (а. с. 14).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року, складеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування» заборгованість ОСОБА_1 становить 43 092 грн, яка складається з 5 900 грн з тіла кредиту - 5 400 грн та процентів за користування кредитом, нараховані за період з 7 квітня 2021 року до 30 листопада 2021 року - 37 692 грн (а. с. 14 на звороті-16).

Зі змісту договору факторингу № 1-12 від 1 грудня 2021 року суд встановив, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали зазначений договір, за яким останнє набуло право вимоги за договорами договорів, зазначеними в реєстрі боржників. В реєстрі боржників за договором факторингу за № 3202, містяться відомості щодо заборгованості відповідача за договором № 109787892096, розмір якої становить 43 092 грн та складається із 5 400 грн заборгованості за тілом кредиту і 37 692 грн - заборгованості за процентами.

Відповідно до договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги № 10-01/20231 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за договорами, зазначеними у реєстрі боржників. З реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за № 5985 містяться відомості щодо заборгованості відповідача за договором № 109787892096, розмір якої становить 95 692,86 грн і складалася із заборгованості за кредитом у розмірі 5 400 грн та заборгованості за процентами у розмірі 90 292,86 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що

-7 квітня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109787892096, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 5 400, який зобов'язався повернути в строк, визначний договором, та сплатити проценти за користування кредитом;

-право вимоги за вказаними договорами набуло ТОВ «Коллект Центр»;

- ОСОБА_1 не виконав договірні зобов'язання за вказаним договором, тому має заборгованість 43 092 грн, яка складається із 5 400 грн заборгованості за тілом кредиту і 37 692 грн заборгованості за процентами;

- під час розгляду справи судом ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів на спростування: обставин щодо укладення ним зазначеного договору, факту отримання ним грошових коштів, неповернення тіла кредиту і правомірності нарахування процентів за користування кредитом у період з 7 квітня 2021 року до 30 листопада 2021 року в розмірі 37 692 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач довів обставини щодо існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів та правомірність нарахування заборгованості у період з 7 квітня 2021 року до 30 листопада 2021 року в розмірі 37 692 грн.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі, незважаючи про обізнаність відповідача про розгляд цієї справи, ним не наведені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором у загальному розмірі 43 092 грн, яка складається із 5 400 грн заборгованості за тілом кредиту і 37 692 грн - заборгованості за процентами.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно

до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, п'ята-шоста статті 81 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункти 73,

75 постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 523/7796/19

(провадження № 61-5873св24).

Звертаючись з вказаним позовом, ТОВ «Коллект Центр» вказувало, що

-на момент відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр» заборгованість ОСОБА_1 договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року становила 95 692,86 грн і складалася із заборгованості за кредитом у розмірі 5 400 грн та заборгованості за процентами у розмірі 90 292,86 грн.

- враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач вважав за можливе зменшити розмір заборгованості і просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54 622 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 400 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 49 222 грн.

ТОВ «Коллект Центр» не подало до суду доказів на підтвердження розміру процентів, нарахованих після 30 листопада 2021 року.

Єдиним доказом нарахування процентів за вказаним договором із зазначенням сум зазначеної складової боргу з датами нарахування є розрахунок заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року, складений ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (а. с. 14 на звороті-16).

Позивач, реалізовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, не надав суду розрахунок заборгованості, який підтверджує правомірність нарахування процентів після 30 листопада 2021 року.

Поданий позивачем реєстр боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в якому зафіксовано, що позивач набув право вимоги за договором № 109787892096 в розмірі 95 692,86 грн (заборгованості за тілом кредиту - 5 400 грн та заборгованості за процентами у розмірі 90 292,86 грн) сам по собі не є належним і допустим доказом, який підтверджує заборгованість відповідача саме в такому розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 11 530 грн (54 622 грн (заявлені позовні вимоги) - 43 092 грн (підтверджений відповідним розрахунком)

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 43 092 грн, що становить 78,89% від розміру заборгованості, пред'явленому цим позовом до стягнення (54 622 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено на 78,89% розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 2 388,79 грн (3 028 грн (судового збору, сплаченого за подання позову)*78,89%).

Разом з тим, у позові представник просив стягнути з відповідача кошти у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 3 частин другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено на 78,89% розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 10 255,70 грн (13 000 грн (понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу)*78,89%).

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2 388,79 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 255,70 грн, а всього 12 644,49 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість договором про надання фінансових послуг № 2109787892096 від 7 квітня 2021 року у розмірі 43 092 грн (сорок три тисячі дев'яносто дві гривні, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2 388,79 грн (дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень 79 копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10 255,70 грн (десять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 70 копійок) на відшкодування витрат зі сплати професійної правничої допомоги, а всього 12 644,49 грн (дванадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 49 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складено 18 лютого 2025 року.

Суддя Марина СМИК

Попередній документ
125255372
Наступний документ
125255374
Інформація про рішення:
№ рішення: 125255373
№ справи: 375/1303/24
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 20.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рокитнянський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.06.2025)
Дата надходження: 16.04.2025
Розклад засідань:
12.11.2024 11:30 Рокитнянський районний суд Київської області
29.01.2025 14:00 Рокитнянський районний суд Київської області
18.02.2025 15:00 Рокитнянський районний суд Київської області
23.04.2025 08:00 Рокитнянський районний суд Київської області