Справа № 320/20242/24 Головуючий у 1 інстанції: Василенко Г.Ю.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
11 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2 Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року (додаток 2 до протоколу № 61 засідання Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (в режимі відеоконференції) від 18.10.2023) про неуспішне проходження прокурором атестації, яким визначено, що прокурор відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , неуспішно пройшла атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України на підставі рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною (підстави наказу: рішення Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора № 2 від 18.10.2023, наказ про надання відпустки від 16.10.2023 № 3288-вц);
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
Не погодившись із рішенням суду, позивач ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що у період з 18 вересня до 18 жовтня 2023 року на законних підставах перебувала у відпустці, у зв'язку з чим, про факт включення до графіку проходження іспиту на 12.10.2023 їй відомо не було. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, не містить норм, які б зобов'язували прокурора, що перебуває у відпустці, взяти участь у іспиті в формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, чи право керівника органу прокуратури відкликати підлеглого працівника з відпустки для проходження ним такого іспиту. Таким чином, апелянт вважає, що включення її 04 жовтня 2023 року, під час перебування у відпустці за сімейними обставинами, кадровою комісією Офісу Генерального прокурора до графіку складання вищевказаного іспиту та вимога прибути на цей іспит 12 жовтня 2023 року були незаконними діями, які суперечать вимогам чинного законодавства.
13 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
15 січня 2025 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Крім того, 07 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з травня 1999 року працювала в органах прокуратури та з грудня 2015 року була переведена до Генеральної прокуратури України. У грудні 2016 року ОСОБА_1 була призначена на посаду прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
З 30.08.2019 до 18.03.2023 ОСОБА_1 перебувала у відпустках, у зв'язку із вагітністю та пологами та для догляду за дитиною з.
Заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію подала в установлений термін 15.10.2019.
Згідно протоколу №11 засідання Першої кадрової комісії від 23 грудня 2019 року, вирішено при визначенні дати проходження атестації прокурорами, які не з'явилися на атестацію з поважних причин, а саме: перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, кадровим комісіям враховувати дату закінчення відповідних відпусток прокурорів.
З 19 березня 2023 року ОСОБА_1 приступила до виконання службових обов'язків.
Відповідно до протоколу №58 засідання кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 04 жовтня 2023 року, вирішено затвердити графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора на 12.10.2023 для прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, зокрема, для ОСОБА_1 визначено дату та час складання іспиту на 12.10.2023 з 10:00 год до 12:15 год.
Відповідну інформацію з переліком прокурорів Генеральної прокуратури України та відомостями про дату, час складання іспиту 04.10.2023 оприлюднено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, а також надіслано особисте запрошення з відповідною інформацією, у т.ч. щодо місця проведення іспиту, на електронну пошту ОСОБА_1 .
Згідно протоколу №59 засідання кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року, зафіксовано факт неявки 12.10.2023 прокурорів, у тому числі, ОСОБА_1 , для проходження іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Протоколом кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (в режимі відеоконференції) від 18 жовтня 2023 року № 61 зафіксовано, що ОСОБА_1 для проходження іспиту не з'явилась; про поважні причини неявки не повідомила; мотивовану заяву про перенесення дати складання іспиту не подала.
У зв'язку з зазначеним, 18 жовтня 2023 року кадрова комісія Офісу Генерального прокурора ухвалила Рішення № 2 про неуспішне проходження прокурором атестації, яким визначено, що прокурор відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , неуспішно пройшла атестацію.
У період з 18 вересня 2023 року по 18 жовтня 2023 року та з 19 жовтня 2023 року по 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.
На підставі рішення Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18.10.2023 № 2, наказом Офісу Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц, відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною. Підстава: рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора №2 від 18.10.2023, наказ про надання відпустки від 16.10.2023 № 3288-вц.
Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора від 12 квітня 2024 року № 856-вц, ОСОБА_1 з 13 квітня 2024 року по 11 жовтня 2024 року надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.
Не погоджуючись із рішенням про неуспішне проходження атестації та наказом про звільнення, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
До 25 вересня 2019 року частиною 1 статті 7 Закону України «Про прокуратуру» визначалось, що систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон №113-IX), яким були внесені зміни у Закон України «Про прокуратуру» та запроваджено реформування системи органів прокуратури.
За приписами п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
У відповідності пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Нормами пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX закріплено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Положеннями пунктів 10, 11 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Згідно п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, предметом атестації є оцінка: професійної компетентності прокурора; професійної етики та доброчесності прокурора.
За приписами пункту 13 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Положеннями пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.
Згідно підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
За визначенням пункту 1 розділу I Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Пунктом 2 розділу I Порядку №221 закріплено, що атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку №221, предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Згідно пункту 6 розділу I Порядку №221, атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Приписами пункту 8 розділу I Порядку №221 передбачено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації; рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Пунктом 11 розділу I Порядку №221 передбачено, що особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Як вбачається з матеріалі справи, наказом Офісу Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц, відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною (а.с. 50).
Підставою прийняття вищезазначеного оскаржуваного наказу, зокрема, вказано, Рішення №2 кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року (додаток 2 до протоколу № 61 від 18.10.2023) про неуспішне проходження прокурором атестації, яким визначено, що прокурор відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , неуспішно пройшла атестацію (а.с. 47-49).
Згідно даного рішення № 2 кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року про неуспішне проходження прокурором атестації, 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 у визначену графіком дату і час для складання відповідного іспиту не з'явилася, про причини неявки Комісію в установленому порядку не повідомила та належне документальне підтвердження поважності причин своєї неявки не надала. Також, від ОСОБА_1 до Комісії не надходила мотивована заява про перенесення дати складання іспиту.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у повному обсязі виконав наведені положення Закону та Подяку № 221, а саме: прийняв рішення про проведення атестації, у тому числі, щодо позивача після її виходу з відпустки; сформував графік складання іспитів, інформацію про що розмістив на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та додатково надіслав позивачу особисте запрошення з відповідною інформацією на її електронну пошту.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась 12.10.2023 на складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосування закону і не повідомила Кадрову комісію про причини такої неявки, суд першої інстанції дійшов висновку, що Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора, керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, пунктом 11 розділу І Порядку № 221, прийняла правомірне рішення № 2 від 18.10.2023 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Разом з тим, апелянт зазначає, що у період з 18 вересня до 18 жовтня 2023 року на законних підставах перебувала у відпустці, у зв'язку з чим, про факт включення до графіку проходження іспиту на 12.10.2023 їй відомо не було.
При цьому, апелянт звертає увагу на те, що Порядок №221 не містить норм, які б зобов'язували прокурора, що перебуває у відпустці, взяти участь у іспиті в формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, чи право керівника органу прокуратури відкликати підлеглого працівника з відпустки для проходження ним такого іспиту.
Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до протоколу №11 засідання Першої кадрової комісії від 23 грудня 2019 року, вирішено при визначенні дати проходження атестації прокурорами, які не з'явилися на атестацію з поважних причин, а саме: перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, кадровим комісіям враховувати дату закінчення відповідних відпусток прокурорів (а.с. 139).
Додатком до протоколу №11 від 123.12.2019 є список прокурорів, яких Перша кадрова комісія визначала такими, які не з'явилися на атестацію з поважних причин, а саме: перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, серед яких вказано ОСОБА_1 (а.с. 140).
Отже, з вищевказаного вбачається, що Першою кадровою комісією визнано поважною причиною неявки на атестацію перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною.
Згідно наказу Офісу Генерального прокурора від 13 вересня 2023 року № 2966-вц за підписом Першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М., ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю 31 календарний день з 18 вересня до 18 жовтня 2023 року (а.с. 38).
В подальшому, наказом Офісу Генерального прокурора від 16 жовтня 2023 року № 3288-вц, за підписом виконувача обов'язків Генерального прокурора Хоменка О.М., Мухіній Л.В. надано відпустку без збереження заробітної платі для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 19 жовтня 2023 року до 12 квітня 2024 року. Підстава: заява ОСОБА_1 , погоджена керівником структурного підрозділу, довідка № 83 про потребу дитини у домашньому догляді від 11.10.2023, копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.09.2019 (а.с. 39).
Водночас, відповідно до протоколу №58 засідання кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 04 жовтня 2023 року, вирішено затвердити графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора на 12.10.2023 для прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, зокрема, для ОСОБА_1 визначено дату та час складання іспиту на 12.10.2023 з 10:00 год до 12:15 год. (а.с. 41-42).
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що як на момент затвердження 04 жовтня 2023 року графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, так і на момент проведення такого іспиту 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 перебувала у відпустці.
В оскаржуваному рішенні № 2 кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року про неуспішне проходження прокурором атестації вказано, що ОСОБА_1 у визначену графіком дату і час для складання відповідного іспиту не з'явилася, про причини неявки Комісію в установленому порядку не повідомила та належне документальне підтвердження поважності причин своєї неявки не надала.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачу було відомо, що станом на 12 жовтня 2023 року (дата, визначена Кадровою комісією відповідача для складання іспиту) позивач перебувала у відпустці, оскільки, таку відпустку було надано наказом Офісу Генерального прокурора від 13.09.2023 № 2966-вц.
Тобто, кадрова комісія Офісу Генерального прокурора була обізнана про причини неявки ОСОБА_1 12 жовтня 2023 року для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що кадрова комісія Офісу Генерального прокурора дійшла передчасного висновку про наявність підстав для прийняття рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, у зв'язку з її неявкою для проходження відповідного етапу атестації, оскільки, Кадровій комісії було відомо про перебування позивача у відпустці, разом з тим, Комісією не було надано оцінку даній обставині у контексті з'ясування питання щодо можливості перенесення дати складення такого іспиту.
Крім того, з оскаржуваного наказу Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц про звільнення ОСОБА_1 вбачається, що станом на дату винесення цього наказу відповідачу було відомо про факт перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною, оскільки, позивача вирішено звільнити у перший робочий день після закінчення відпустки.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також, Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Враховуючи вищезазначене, рішення № 2 Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року про неуспішне проходження прокурором атестації, яким визначено, що прокурор відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України на підставі рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною - підлягає задоволенню, як похідна.
В свою чергу, позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України задоволенню не підлягає, як передчасна, оскільки, наказ Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц про звільнення позивача є нереалізований відповідачем через перебування ОСОБА_1 у відпустці для догляду за дитиною.
Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 2 Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року про неуспішне проходження прокурором атестації, яким визначено, що прокурор відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 14 листопада 2023 року № 1246ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу службових розслідувань управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України на підставі рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.
Повне судове рішення складено 17.02.2025 р.