01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2010 р. Справа № 10/196-10
Господарський суд Київської області у складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/196-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Руснефтехім-Україна», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс»,
с. Підгірці
про стягнення 4161110,46 грн.
Представники:
від позивача: Батовська А.О. - довіреність б/н від 18.08.2010 р.;
від відповідача: Сливченко Ю.В. - довіреність б/н від 05.10.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Руснефтехім-Україна»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 4161110,46 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. та укладеної між сторонами 04.08.2009 р. Додаткової угоди до нього в частині оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 2030817,84 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 1848044,22 грн. пені, 11169,50 грн. інфляційних втрат, 271078,90 грн. 18 % за користування товарним кредитом.
Ухвалою суду від 16.09.2010 р. порушено провадження у справі № 10/196-10 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 16.09.2010 р., на підставі ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, вжито заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Нафта - Сервіс” (08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Надгірна, 20; код 20034308) в розмірі суми позовних вимог - 4 161 110 грн. 46 коп.
Відповідно до розділу ХІІ ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, згідно з супровідним листом № 02-06/12/10/196-10 від 07.10.2010 р., оригінал ухвали від 16.09.2010 р. з відповідними копіями матеріалів справи №10/196-10, у зв'язку з її оскарженням, направлені до Київського апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 05.10.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні 05.10.2010 р. представником відповідача надано суду заперечення б/н та дати на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на не укладення між сторонами Додаткової угоди від 04.08.2009 р. та не підписанням жодних актів звірки взаєморозрахунків, на які посилається позивач як на підставу наявності заборгованості. Крім того, відповідач зазначає, що Договір поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. підписаний зі сторони відповідача особою, яка немала повноважень для здійснення зазначених дій.
Також, представником відповідача надано суду клопотання, в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення факту належності нанесеного на Додатковій угоді від 04.08.2009 р. та актах звірки взаєморозрахунків підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Сервіс»та чи є печатка, якою скріплені зазначені документи, оригінальною.
Проте на стадії судового розгляду - 05.10.2010 р., зазначене клопотання відповідача залишено судом без задоволення з метою подальшого з'ясування всіх обставин справи.
Ухвалою суду від 05.10.2010 р. розгляд справи відкладено з метою необхідності витребування у сторін нових доказів.
В судовому засіданні 21.10.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.2010 р. заперечував проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 05.10.2010 р.
Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та відмовлено в його задоволенні, як необґрунтоване.
В судовому засіданні 21.10.2010 р. судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву, про що належним чином повідомлено представників сторін.
В судовому засіданні 02.11.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Крім того, представником відповідача заявлено усне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке відхилено судом з мотивів, викладених у судовому засіданні 21.10.2010 р.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -
16.03.2009 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 16/03-09, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець, протягом строку дії договору, зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти (товар) належної якості у відповідності до державних стандартів, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його на умовах договору.
Умовами п. 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 договору, покупець взяв на себе обов'язок в строк до 15 числа поточного місяця надати продавцю письмове замовлення, в якому вказується кількість та номенклатура нафтопродуктів, які останній має намір придбати в наступному місяці, а продавець взяв на себе обов'язок в строк до 20 числа поточного місця розглянути замовлення покупця та повідомити покупця про кількість та номенклатуру нафтопродуктів, які мають бути поставлені покупцю на підставі замовлення.
Умовами п. 5.4 договору передбачено, що передання товару оформлюється товарно-транспортною накладною.
На виконання умов договору відповідачем надані позивачу замовлення № 141 від 09.06.2009 р., № 160 від 16.06.2009 р., № 158 від 17.06.2009 р., № 166 від 22.06.2009 р., № 170 від 23.06.2009 р., № 171 від 24.06.2009 р., № 172 від 24.06.2009 р., № 177 від 24.06.2009 р., № 178 від 25.06.2009 р., № 181 від 26.06.2009 р., № 185 від 30.06.2010 р. № 185 від 30.06.2009 р., № 189 від 01.07.2009 р., № 181 від 01.07.2009 р., № 191 від 01.07.2009 р. на отримання партії товару.
В свою чергу, позивачем згідно з видатковими накладними № 49 від 09.06.2009 р. - 499407,46 грн., № 84 від 10.06.2009 р. - 66654,90 грн., № 128 від 15.06.2009 р. - 2855138,00 грн., № 70 від 18.06.2009 р. - 118852,00 грн., № 88 від 23.06.2009 р. - 69600,60 грн., № 90 від 24.06.2009 р. - 645091,20 грн., № 111 від 24.06.2009 р. - 67761,20 грн., № 99 від 24.06.2009 р. - 88010,00 грн., № 121 від 30.06.2009 р. на суму 318640,00 грн., № 124 від 30.06.2009 р. - 58786,00 грн., № 142 від 02.07.2009 р. - 149224,00 грн., № 141 від 02.07.2009 р. - 72657,00 грн., № 135 від 02.07.2009 р. - 62190,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 5072011,76 грн.
Крім того, з наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається, що позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий, у визначених замовленнями пунктами отримання, товар.
Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами Договору № 16/03-09 від 16.03.2009 р., вартість поставлено позивачем товару сплачена відповідачем лише частково у сумі 2801193,92 грн., залишок вартості товару у сумі 2270817,84 грн. залишений відповідачем не сплачений.
04.08.2009 р. між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода до Договору поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р., якою сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.08.2009 р. становить 2270817,84 грн., яку відповідач зобов'язався сплатити згідно з встановленим графіком.
Однак, в порушення умов Додаткової угоди від 04.08.2010 р. відповідач не неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо сплати позивачу передбачених графіком платежів, залишок вартості поставленого позивачем товару у сумі 2045817,84 грн. залишений відповідачем не сплачений.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Між позивачем та відповідачем підписані акти звірки взаєморозрахунків, з яких вбачається, що станом на 09.10.2009 р. сальдо на користь позивача становить 2045817,84 грн., а станом на 01.03.2010 р. - 2030817,84 грн.
В судовому засіданні 05.10.2010 р. представником відповідача надано суду заперечення б/н та дати на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що між сторонами у справі не укладалось Додаткових угод до Договору поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. та не підписувались акти звірки взаєморозрахунків, на які посилається позивач як на підставу наявності заборгованості. Крім того, відповідач зазначає, що Договір поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. підписаний зі сторони відповідача особою, яка немала повноважень для здійснення зазначених дій.
Проте, зазначені твердження відповідача не можуть братися судом до уваги з огляду на наступне.
З наявних в матеріалах справи Договору поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. та Додаткової угоди від 04.08.2009 р. вбачається, що вони підписані зі сторони позивача та відповідача і скріплені печатками юридичних осіб в двосторонньому порядку.
Відповідно до п. 3.2.6 Інстукції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів - підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями. Облік печаток і штампів ведеться в журналі обліку та видачі печаток і штампів. Журнал обліку печаток і штампів включається до номенклатури справ, його аркуші нумеруються, прошиваються і опечатуються.
Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.
Отже, при підписанні Договору № 16/03-09 від 16.03.2009 та Додаткової угоди від 04.08.2009 р. керівник підприємства - відповідача повинен бути повідомлений на який документ ставиться відбиток печатки юридичної особи. Доказів передання печатки інший особі, порушень використання печатки чи наказів на призначення відповідальних осіб щодо її зберігання суду не надано, як і не надано доказів, що особа, яка підписала Договір поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. та Додаткову угоду до нього, на час вчинення зазначених дій, не мала повноважень щодо здійснення відповідних дій.
Крім того, твердження відповідача, що Договір поставки та Додаткова угода до нього були укладенні всупереч інтересам останнього не можуть відповідати дійсності, оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що відповідачем надавались замовлення на отримання ним товару та здійснювались часткові оплати отриманого товару, що підтверджує факт наявності виникнення у сторін господарських зобов'язань.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем згідно з умовами Договору поставки № 16/03-09 від 16.03.2009 р. товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2030817,84 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивач просить суд стягнути з відповідача, передбачену умовами Додаткової угоди від 04.08.2010 р., пеню, нараховану за неналежне дотримання відповідачем, передбачених графіком, строків сплати заборгованості.
Умовами п. 4 Додаткової угоди від 04.08.2009 р. передбачено, що за порушення встановлених графіком строків сплати заборгованості, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочки.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Проте, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тобто, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 171230,13 грн., яка розрахована з додержанням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»за подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від сум заборгованості, згідно із графіком, враховуючи часткові оплати заборгованості, а саме:
1-й платіж - враховуючи часткові оплати.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
363469.6430.08.2009 - 30.08.2009110.2500 %0.056 %*204.14
363469.6431.08.2009 - 01.09.2009210.2500 %0.056 %*408.28
308469.6402.09.2009 - 03.09.2009210.2500 %0.056 %* 346.50
258469.6404.09.2009 - 08.09.2009510.2500 %0.056 %*725.84
228469.6409.09.2009 - 17.09.2009910.2500 %0.056 %*1154.87
198469.6418.09.2009 - 29.09.20091210.2500 %0.056 %*1337.63
158469.6430.09.2009 - 07.10.2009810.2500 %0.056 %*712.03
153469.6408.10.2009 - 11.10.2009410.2500 %0.056 %*344.78
148469.6412.10.2009 - 27.02.201013910.2500 %0.056 %*11590.80
16824,87 грн.
2-й платіж.
378469.6430.09.2009 - 30.03.201018210.2500 %0.056 %*38686.86
3-й платіж.
378469.6430.10.2009 - 29.04.201018210.2500 %0.056 %*38686.86
4-й платіж.
378469.6430.11.2009 - 30.05.201018210.2500 %0.056 %*38686.86
5-й платіж.
378469.6430.12.2009 - 07.06.201016010.2500 %0.056 %*34010.42
08.06.2010 - 29.06.2010229.5000 %0.052 %*4334.26
38344,68 грн.
6-й платіж.
378469.6430.01.2010 - 07.06.201012910.2500 %0.056 %*27420.90
08.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*5910.35
08.07.2010 - 30.07.2010238.5000 %0.047 %*4054.29
37385,54 грн.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача, встановлені законом за порушення строків виконання зобов'язань, інфляційні втрати у сумі 11169,50 грн., нараховані за період: вересень 2009 р. - липень 2010 р. від сум заборгованості відповідно до графіку її погашення, враховуючи часткову оплату.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача, передбачені п. 3 Додаткової угоди від 04.08.2009 р., 18 % річних за користування товарним кредитом у сумі 271078,90 грн., нараховані від сум заборгованості відповідно до графіку її погашення, враховуючи часткову оплату.
Умовами п. 3 Додаткової угоди від 04.08.2009 р. передбачено, що за користування грошовими коштами (неоплаченої заборгованості) нараховуються проценти в розмірі 18 % річних на суму неоплаченої заборгованості, виходячи з фактичного строку користування, при цьому кількість днів у році приймається за 365, виключаючи перший день та включаючи останній день фактичного погашення суми заборгованості.
Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На підставі вказаних норма права, та враховуючи, що розрахунок 18 % річних, доданий позивачем до матеріалів позовної заяви, є арифметичного вірним, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Сервіс»(08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Надгірна, 20; код ЄДРПОУ 20034308) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Руснефтехім-Україна»(03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23; код ЄДРПОУ 36356949) 2030817,84 грн. заборгованості, 171230,13 грн. пені, 11169,50 грн. інфляційних втрат, 271078,90 грн. 18 % за користування товарним кредитом, а також судові витрати: 24842,97 грн. витрат зі сплати державного мита та 140,90 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов