01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" жовтня 2010 р. Справа № 10/183-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/183-10
за позовом науково-виробничого підприємства інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»,
м. Київ
до Державного підприємства Дослідне господарство ім. 9 Січня, с. Озерна, Білоцерківський район
про спонукання до виконання умов мирової угоди
Представники:
від позивача: Дорошенко П.В. - директор (протокол № 10 від 29.08.2004р.);
від відповідача: Завальнюк В.В. - довіреність № 1/09 від 05.09.2008 р.
Науково-виробниче підприємство інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Дослідне господарство 9 Січня (далі-відповідач) про спонукання до виконання умов мирової угоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов мирової угоди від 15.01.2007 р., затвердженої постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. у справі № 426/10-06, відповідно до якої відповідач зобов'язався в строк до 01.11.2008 р. провести повне погашення боргу шляхом перерахування коштів в розмірі 369000,00 грн. на рахунок позивача, а саме щомісячно протягом найближчих 20 місяців з 01.02.2007 р. до 01.11.2008 р. відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в розмірі: за перший та наступні 19 місяців суму, що дорівнює 18450,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 10/183-10 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 16.09.2010 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача; ненаданням сторонами витребуваних документів.
05.10.2010 р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли уточнення № 11 від 05.10.2010 р., підтримані представниками позивача в судовому засіданні, в яких позивач, уточнюючі позовні вимоги, просить зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди, затвердженої Київським міжобласним апеляційним господарським судом 05.02.2007 р., а саме погасити заборгованість у сумі 105067,38 грн.
Представник відповідача в судове засідання 05.10.2010 р. не з'явився, проте 04.10.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання б/н від 30.09.2010 р., про відкладення розгляду справи, оскільки на день розгляду справи, у останнього відсутня можливість підготувати та подати суду обґрунтований відзив на позов.
Ухвалою суду від 05.10.2010 р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено.
Присутній в судовому засіданні 21.10.2010 р. представник відповідача проти позову не заперечував та клопотав про відстрочення виконання рішення до 20.11.2010 р., проте письмового відзиву на позов не надав.
В судовому засіданні 21.10.2010 р. представником позивача надано суду заяву б/н від 21.10.2010 р., в якій останній зазначає, що 13.10.2010 р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 25000,00 грн. Крім того, позивач не має заперечень, щодо відстрочення виконання рішення до 20.11.2010 р.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
Рішенням господарського суду Київської області від 26.09.2006 р. задоволено частково вимоги науково-виробничого підприємства інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»до Державного підприємства дослідного господарства ім. 9 Січня; стягнуто з останнього 478,75 тон продовольчої пшениці 4-го класу та 478,75 тон ячменю фуражного, всього на загальну суму 383000,00 грн.; пеню у сумі 37895,70 грн., а також 4208,95 грн. державного мита та 67,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. у справі № 462/10-06 затверджено мирову угоду від 15.01.2007 р., укладену між науково-виробничим підприємством інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»та Державним підприємством Дослідне господарство ім. 9 Січня.
Відповідно до п. 1.1 мирової угоди, її предметом є виконання боргових зобов'язань відповідача (сторона 1) перед позивачем (сторона 2), що виникли на підставі договірних відносин, викладених в позовних вимогах у справі № 426/10-06.
Умовами п. 2.1 угоди між сторонами визначено, що на момент її підписання заборгованість відповідача перед позивачем становить 369000,00 грн.
Пунктом 3.1 угоди відповідач взяв на себе обов'язок в строк до 01.11.2008 р. провести повне погашення боргу шляхом перерахування на рахунок позивача коштів в розмірі 369000,00 грн., а саме щомісячно протягом найближчих 20 місяців з 01.02.2007 р. до 01.11.2008 р. відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в розмірі: за перший та наступні 19 місяців суму, що дорівнює 18450,00 грн., згідно затвердженого графіку.
Проте, відповідач в строк, передбачений умовам мирової угоди, свої зобов'язання повністю не виконав, повну сплату заборгованості не здійснив.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, одним із способів врегулювання господарського спору є мирова угода сторін, яка визначає права і обов'язки сторін щодо предмету позову.
У підпункті 3.9.6 пункту 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Як вбачається з пояснень представника позивача, останній не звертався до виконавчої служби за виконанням постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. про затвердження мирової угоди, оскільки вона не відповідає вимогам ст.19 ЗУ “Про виконавче провадження”.
Проте, 29.04.2009 р. позивач звернувся з позовом до господарського суду Київської області про розірвання мирової угоди, укладеною між позивачем та відповідачем 15.01.2007 р. затвердженої постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду 05.02.2007 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2010 р. у справі № 10/122-09/8, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. відмовлено науково-виробничому підприємству інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»в задоволенні позовних вимог, оскільки у разі невиконання мирової угоди, постанова, якою затверджено мирову угоду, підлягає виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону.
Згідно з ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Таким чином, сторонами шляхом укладення мирової угоди, яка затверджена постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду, припинено дію попереднього зобов'язання та створено нове, відповідно до якого відповідач зобов'язується в строк до 01.11.2008 р. провести повне погашення боргу шляхом перерахування коштів в розмірі 369000,00 грн. на рахунок позивача, а саме щомісячно протягом найближчих 20 місяців з 01.02.2007 р. до 01.11.2008 р. відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в розмірі: за перший та наступні 19 місяців суму - 18450,00 грн.
У даному випадку названа мирова угода за своєю юридичною природою є двостороннім правочином, яким учасниками спору узгоджено порядок виконання обов'язку Державним підприємством Дослідне господарство ім. 9 Січня щодо сплати коштів науково-виробничому підприємству інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС», а тому зазначена мирова угода підлягає обов'язковому виконанню відповідно до загальних умов виконання зобов'язання.
Згідно з ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач своїх зобов'язань, взятих за умовами мирової угоди, у встановлений п. 3 угоди строк не виконав, у зв'язку з чим станом на час прийняття рішення, враховуючи часткове погашення заборгованості у сумі 25000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 80067,38 грн.
Крім того, 21.10.2010 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки, з якого вбачається, що станом на 21.10.2010 р. сальдо на користь позивача становить 80067,38 грн.
Враховуючи те, що зобов'язання щодо виконання умов мирової угоди підлягає обов'язковому виконанню, а відповідач взяті на себе мировою угодою зобов'язання щодо сплати позивачу 105067,38 грн. на час прийняття рішення виконав лише частково, у сумі 25000,00 грн., розмір заборгованості відповідача у сумі 80067,38 грн. відповідає фактичним обставинам справи та підлягає задоволенню, а в частині стягнення 25000,00 грн. припиненню, на підставі підпункту 1-1 пункту 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 21.10.20101 р. представник відповідача, на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, клопотав про надання йому відстрочки виконання рішення до 20.11.2010 р.
Обґрунтовуючи своє клопотання, останній зазначає, що після реалізації майбутнього врожаю, який підприємство відповідача планує зібрати восени, останнім буде повністю погашений борг перед позивачем.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оскільки на час прийняття рішення, відповідач не має змоги здійснити оплату заборгованості в повному обсязі, у зв'язку із відсутністю у підприємства коштів, що в свою чергу при виконанні рішення може матиме наслідки неналежного та несвоєчасного виконання зобов'язань, а також враховуючи згоду представника позивача, суд на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду до 20.11.2010 р.
Оскільки позов поданий підприємством, яке звільнене від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державне підприємство Дослідне господарство ім. 9 Січня (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Липки, 6; код ЄДРПОУ 00497673) виконати умови мирової угоди від 15.01.2007 р., укладеної з науково-виробничим підприємством інвалідів «СОЇ-КОМПЛЕКС»(юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 7; фактична адреса: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 29, кв. 214; код ЄДРПОУ 32155450), затвердженої постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. у справі № 462/10-06, а саме погасити заборгованість у сумі 80067,38 грн.
3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 10/183-10 до 20.11.2010 р.
Видати наказ.
4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 25000,00 грн. припинити.
5. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство ім. 9 Січня (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Липки, 6; код ЄДРПОУ 00497673) в доход Державного бюджету України 1050,67 грн. - витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 26.10.2010 р.