Справа № 2-1187/10
Іменем України
15 вересня 2010 року Шевченківський районний суд Харківської області
у складі:
головуючого - Тордія Е.Н.
за участю секретаря - Гутарєвої В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноважений органом якого є Міністерство оборони України, в особі військової частини А 2136 до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки,-
19 серпня 2010 року військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в інтересах військової частини А 2136 розташованої в АДРЕСА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить зобов"язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні військової частини А 2136, привести зайняту ним земельну ділянку під гаражем до попереднього стану, а також повернути її у користування МО України в особі військової частини А 2136.
В судовому засіданні військовий прокурор Харківського гарнізону позовні вимоги підтримав .В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів УРСР №9410286 РС від 29 червня 1963 року військовій частині А2136 в постійне користування було надано земельну ділянку військового містечка №2, розташованого в АДРЕСА_1 загальною площею 4,3 га . Зазначена земельна ділянка до теперішнього часу перебуває на обліку квартирно-експлуатаційного відділу
м. Харкова. Проведеними військовою прокуратурою Харківського гарнізону перевірками цільового використання землі встановлено, що на території військової частини А 2136, встановлені несанкціоновані будівлі - гаражі , функціонування яких не відноситься до основаної діяльності військової частини. При огляді території було встановлено , що відповідачем самовільно захоплена земельна ділянка розміром 15.40 кв.м. де побудований особистий гараж некапітальної конструкції.
ОСОБА_1 без відповідного дозволу землекористувача - Міністерства оборони України та військової частини А 2136 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Командування військової частини А 2136 нікому не передавало ні в оренду, ні за іншими договорами земельну ділянку, яка знаходиться в її користуванні. В зв'язку з викладеним просив, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник в/ч А 2136 в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка, на якій встановлений гараж відповідача відноситься до земель Міністерства Оборони України, і передана військовій частині А 2136 у постійне користування. Військова частина нікому не надавала дозволу на встановлення та будівництво гаражів на даній земельній ділянці. У відповідача ОСОБА_1 відсутні будь які правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою під гаражем. В зв'язку з цим прохав задовольнити позовні вимоги прокурора.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги прокурора визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Вислухавши учасників судового процессу , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог прокурора з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
В судовому засіданні встановлено, що військова частина А 2136 являється су'бєктом господарської діяльності у Збройних Силах і розташована за адресою: АДРЕСА_1
Копією схеми генерального плану земельної ділянки військового містечка №2 на право постійного користування землею від 29 червня 1963 року підтверджується що в користуванні військової частини А2136 знаходиться земельна ділянка площею 4,34 га.
Протоколом огляду від 8 грудня 2009 року підтверджується та не заперечується сторонами по справі той факт , що відповідачем , якій є військовослужбовцем військової частини А 2136 , використовується земельна ділянка площею 15,40 кв.м. не за цільовим призначенням. Будь- яка земельно-облікова документація на цю ділянку відсутня.
Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно до ч.2 ст.125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Частиною 3 ст.125 ЗК України передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі /на місцевості/, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статєю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року передбачено , що самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі / на місцевості /, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 ф використовує земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, його слід вважати таким, що самовільно зайняв земельну ділянку і своїми неправомірними діями порушує право в/ч А 2136 використовувати спірну земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Пунктом "б" ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
Зі змісту дч.2 ст.212 ЗК України вбачається , що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянк
Керуючись ст. 3, 4, 11, 60 , 209, 88, 213-215, ЦПК України, ст. 125, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, суд ,-
Позовні вимоги військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноважений органом якого є Міністерство оборони України, в особі військової частини А 2136 - задовольнити .
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку на території військової частини А 2136 в АДРЕСА_1 на якій розміщений належний йому гараж площею 15,40кв.м., привести дану земельну ділянку до попереднього стану та повернути її в користування МО України в особі військової частини А 2136.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :
Справа № 2-1187/10 РІШЕННЯ
Іменем України
15 вересня 2010 року Шевченківський районний суд Харківської області
у складі:
головуючого - Тордія Е.Н.
за участю секретаря - Гутарєвої В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноважений органом якого є Міністерство оборони України, в особі військової частини А 2136 до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки,-
встановив:
Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду на що потрібен значний час суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення, відклавши виготовлення повного рішення на 5 днів.
Керуючись ст.ст. 209 ЦПК України , суд -
Позовні вимоги військового прокурора Харківського гарнізону - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку на території військової частини А 2136 в АДРЕСА_1 на якій розміщений належний йому гараж площею 15,40кв.м., привести дану земельну ділянку до попереднього стану та повернути її в користування МО України в особі військової частини А 2136.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :