13 січня 2025 рокуСправа №160/29836/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/29836/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10; ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
08.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 11.10.2024 №045750029621 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи, згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 та здійснити призначення пенсії за віком з моменту настання права, тобто з 30.10.2024.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 07.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 045750029621 від 11.10.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарахування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з внесенням до неї записів з порушенням Інструкції №58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки в трудовій книжці є виправлення в прізвищі. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
13.11.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвало відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Станом на день розгляду справи відповідач з відзивом на позовну заяву до суду не звертався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045750029621 від 11.10.2024 позивачу відмовлено в призначення пенсії. Підставою відмови зазначено, що періоди роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 не зараховані до трудового стажу, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 містить виправлення, не завірене належним чином, а також перша (титульна) сторінка заповнена з порушенням пункту 2.11 Інструкції, а саме: відсутня печатка підприємства (або відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Таким чином пенсійним органом відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також з оскаржуваного рішення вбачається, що староховий стаж позивача становить 24 роки 5 місяців 5 днів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
- 09.04.1987 - назначена на должность зоотехника отделения свеклозавода;
- 07.08.1987 - уволена с предприятия по собственному желанию;
- 17.12.1987 - принята учётчиком-заправщиком мастерской №2;
- 20.07.1988 - уволена по ст. 36 п. 1КЗОТ УССР (по соглашению сторон);
- 16.09.1989 - принята на работу в колхоз «За Мир» Магдалиновского района зоотехником селекционером;
- 04.12.1991 - уволена с работы по собственному желанию в связи с переменной места жительства;
03.06.1992 - Принята на работу в о/х «Поливановка» на должность гл. зоотехника-селекционера;
- 02.08.1993 - переведена на должность зоотехника-селекционера;
- 17.04.1995 уволена с хозяйства по ст. 38 КЗОТ Украины (по собственному желанию);
- 01.09.1995 - назначена на должность завхоза Золотобалковской общеобразовательной школы І-ІІІ ст.;
- 21.03.2016 - звільнена з посади завгоспа школи у зв'язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України;
- 22.04.2016 - розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
- 16.04.2017 - припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Таким чином відповідачі протиправно не врахували періоди роботи позивача згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 до страхового стажу позивача.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи, згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 .
Отже позовні вимоги в частині зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи, згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити призначення пенсії за віком з моменту настання права, тобто з 30.10.2024, суд зазначає таке.
Під час вирішення питання щодо призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не розглядалися періоди роботи позивача підтвердженні в даному рішенні.
Станом на день розгляду справи у суду відсутні докази, що в результаті зарахування відповідачем ОСОБА_1 періодів роботи позивачу не буде призначена пенсія.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства.
У зв'язку з чим, дана вимога позивача задоволенню не підлягає.
З метою поновлення порушених прав позивача та належного способу захисту суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як орган який розглядав заяву позивача про призначення пенсії та приймав оскаржуване рішення, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи, згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_3 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10; ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.10.2024 №045750029621 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи, згідно трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2024 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10; ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 ( шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 13.01.2025.
Суддя О.В. Царікова