14 січня 2025 рокуСправа №160/30094/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/30094/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4; ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29.08.2023 №045550026450 щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, а також з 15.02.1991 по 01.07.1994, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 15.08.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, а також з 15.02.1991 по 01.07.1994 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 15.08.2024.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 22.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29.08.2023 №045550026450 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарухування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з внесенням до неї записів з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки в трудовій книжці є виправлення в прізвищі. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
18.11.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвало відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 отримано відповідачами 30.11.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи відповідачі з відзивом на позовну заяву до суду не зверталися.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29.08.2023 №045550026450 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарухування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з внесенням до неї записів з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки в трудовій книжці є виправлення в прізвищі.
Ввідповідачем-2 в оскаржуваному рішенні зазначено, що до страхового стажу роботи заявника не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 01.08.1980 по 01.09.1980, оскільки наявне виправлення в році прияйняття на роботу та відсутній наказ про звільнення з роботи; з 15.02.1991 по 01.07.1994 - відсутній наказ про звільнення з роботи; період роботи з21.06.1990 по 11.02.1991 - нечитабельна печатка при звільненні з роботи.
Також в оскарженому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 08 місяців 08 днів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
- 01.08.1980 - принята временно на один месяц работать в лаборатории санитаркой;
- 01.09.1980 - уволена по ст. 39 КЗОТ;
- 21.06.1990 - принята на должность вахтера общежития;
- 11.02.1991 - уволена с работы в связи с воспитанием ребенка до 8-ми лет ст. 40 КЗОТ;
- 15.02.1991 - принята рабочей в индивидуальное предприятие;
- 01.07.1994 - уволена с работы по собственному желанию.
Таким чином судом з трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено наступні періоди роботи позивача: з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, з 15.02.1991 по 01.07.1994.
При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Таким чином відповідачі протиправно не врахували означений період до страхового стажу позивача.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, з 15.02.1991 по 01.07.1994.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Зі змісту рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29.08.2023 №045550026450 вбачається, що позивач досяг віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, однак у зв'язку з відсутність страхового стажу, не набув права на пенсію.
Також, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить 29 років 08 місяців 08 днів.
З урахуванням страхового стажу, зазначеного в оскарженому рішенні та встановленого судом та підтверджений матеріалами справи періоди роботи позивача, страховий стаж становить 33 роки 10 місяців 22 дні.
Таким чином суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за віком, від 29.08.2023 №045550026450 є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач є таким, який набув право на пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію, суд, з метою поновлення порушених прав позивача та належного способу захисту зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як орган який розглядав заяву позивача про призначення пенсії та приймав оскаржуване рішення, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 15.08.2024
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4; ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29.08.2023 №045550026450 щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, а також з 15.02.1991 по 01.07.1994, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 15.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1980 по 01.09.1980, з 21.06.1990 по 11.02.1991, а також з 15.02.1991 по 01.07.1994 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 15.08.2024.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4; ЄДРПОУ 20453063 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 14.01.2025.
Суддя О.В. Царікова