16 грудня 2024 рокуСправа №160/27206/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/27206/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7; ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.07.2024 №045750013504, щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 11.07.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003№1058-ІV, починаючи з 11.07.2024.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 11.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №045750013504 від 18.07.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
16.10.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що згідного прийнятого рішення позивачу не зараховано періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 у зв'язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №045750013504 від 18.07.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Також в оскарженому рішенні зазначено вік позивача на момент звернення до пенсійного органу - 63 роки, страховий стаж - 20 років 4 місяці 24 дені. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1058 необхідний страховий стаж особи для призначення пенсії становить 21 рік. До періоду роботи позивача не зараховано періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 у зв'язку з відсутністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
- 13.09.1999 - принята кладовщиком ГСМ Днепродзержинский филиал ОАО «Днепронефтепродукт»;
- 02.10.2001 - уволена по собственному желанию, ст. 38 КЗОТ Украины;
- 10.09.2003 - ЧП «Нотис». Принята на работу заместителем директора по хозяйственной части;
- 01.04.2005 - уволена по собственному желанию, согласно ст. 38 КЗОТ Украины;
- 30.06.2014 - ВП ДРВУ-2 ПРАТ «Облрембуд». Прийнята на посаду комірника;
- 30.04.2016 звільнена з посади за власним бажанням, Згідно ст. 38 КЗпП України.
Таким чином судом з трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено наступні періоди роботи позивача: з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016.
При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Таким чином відповідачі протиправно не врахували означений період до страхового стажу позивача.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:
по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №045750013504 від 18.07.2024 вбачається, що позивач досяг віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, однак у зв'язку з відсутністю страхового стажу, не набув права на пенсію.
Встановлений судом та підтверджений матеріалами справи періоди роботи позивача, а отже, страховий стаж позивача, з урахуванням підтверджених судом періодів роботи становить 25 роки 00 місяців 16 днів.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №045750013504 від 18.07.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач є таким, який набув право на пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з тим, що оскаржене рішення приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як орган, який приймав оскаржене рішення, зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача та призначити пенсію.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7; ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.07.2024 №045750013504 щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 11.07.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 02.10.2001, з 10.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2005, з 30.06.2014 по 30.04.2016 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 11.07.2024.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7; ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2024 року.
Суддя О.В. Царікова