09 грудня 2024 рокуСправа №160/26563/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/26563/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.05.2024 № 262440019594 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за її призначенням, а саме: з 07.05.2024, зарахувавши до її стажу періоди її роботи з 14.07.1982 по 18.04.1994 та з 19.04.1994 по 16.09.1994.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 07.05.2024 позивач звернувся за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440019594 від 13.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарухування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки у зв'язку з тим, що записи в трудовій книжці щодо періодів роботи позивача з 14.07.1982 по 18.04.1994 та з 19.04.1994 по 16.09.1994 внесені з порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників». У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
08.10.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачу до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 отримано відповідачем 08.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.05.2024 ОСОБА_1 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440019594 від 13.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також в оскарженому рішенні зазначено вік позивача на момент звернення до пенсійного органу - 62 роки, 05 місяців, страховий стаж позивача становить 19 років 5 місяців 24 дні, необхідний страховий стаж становить 21 рік. З розрахунку РС-право вбачається, що відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 14.07.1982 по 18.04.1994 та з 19.04.1994 по 16.09.1994
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
- 14.07.1982 - принята приемщиком заказов в Киевскую фирменную кинолабораторию «Свена»;
- 18.04.1994 - уволена по переводу в украинско-итальянское совместное производственно-коммерческое предприятие СД ЛТД ст. 36 п. 5 КЗОТ Украины;
- 19.04.1994 - принята по переводу в украинско-итальянское СП СД ЛТД приемщиком заказов;
- 16.09.1994 - уволена по собственному желанию ст. 38 КЗОТ Украины.
Таким чином судом з трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено наступні періоди роботи позивача: з 14.07.1982 по 18.04.1994, з 19.04.1994 по 16.09.1994.
При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Таким чином відповідач протиправно не врахував означений період до страхового стажу позивача.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 14.07.1982 по 18.04.1994 та з 19.04.1994 по 16.09.1994.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440019594 від 13.05.2024 вбачається, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон - Nє1058), становить 60 років. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Згідно п.2 Закону Nє 1058, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Необхідний страховий стаж становить 21 рік, страховий стаж позивача становить 19 років 05 місяців 24 дні.
Встановлений судом та підтверджений матеріалами справи періоди роботи позивача, а отже страховий стаж позивача з урахуванням підтверджених судом періодів роботи становить 31 рік 07 місяців 26 днів.
Таким чином суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262440019594 від 13.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач є таким, який набув право на пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.05.2024 № 262440019594 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за її призначенням, а саме: з 07.05.2024, зарахувавши до стажу періоди її роботи з 14.07.1982 по 18.04.1994 та з 19.04.1994 по 16.09.1994.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ: 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 09.12.2024.
Суддя О.В. Царікова