12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 755/17417/18
провадження№ 61-1455зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Петрова Є. В.
розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування ухвал Верховного Суду від 10 липня та 12 вересня 2024 року, від 02 грудня 2024 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва
від 24 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послугита
У листопаді 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» (далі - ОСББ «Русанівська затока») звернулося до суду
з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за платежами в розмірі 15 461,17 грн.
Позов мотивувало тим, що вказані платежі визначені відповідно до протоколів загальних зборів ОСББ «Русанівська Затока» від 10 листопада 2016 року, якими були встановлені внески з 01 листопада 2016 року на утримання будинку
і прибудинкової території в період з листопада 2016 року до лютого 2017 року
в розмірі 3,80 грн за 1 кв. м для власників квартир.
Відповідно до протоколу загальних зборів від 07 квітня 2017 року для власників квартир встановлені внески з березня 2017 року до лютого 2018 року в розмірі
4,85 грн за 1 кв. м, якщо оплата була здійснена до 20 числа місяця, та в розмірі
5,30 грн за 1 кв. м, якщо оплата здійснювалася після 20 числа місяця.
Відповідачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки, наданої бухгалтерією ОСББ «Русанівська затока», заборгованість власника житлового приміщення № 90 (особовий рахунок
№ НОМЕР_1 ) зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової
території за період з листопада 2016 року до вересня 2018 року становить
13 880,51 грн, також на суму боргу нараховано 1 183,13 грн інфляційних втрат та 397,53 грн 3 % річних, а всього заборгованість становить 15 461,17 грн.
24 листопада 2021 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов ОСББ «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Русанівська затока» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 15 461,17 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
30 червня 2022 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду
м.Києва від 24 листопада 2021 року залишено без змін.
ОСОБА_1 подала заяву про перегляд рішення Дніпровського районного суду
м.Києва від 24 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що після прийняття Київським апеляційним судом постанови
від 30 червня 2022 року з'ясувалося, що суд надав неправильну оцінку всім доказам, наявним в матеріалах справи, помилково виснував про наявність підстав для стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку і прибудинкової території за період з березня до 30 вересня 2018 року, обов'язок зі сплати не виник, оплата послуг постачальників з обслуговування не підлягала стягненню, оскільки такі послуги не надавалися, рішення ухвалено в справі, якої не існує.
15 серпня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається заявниця, не можуть оцінюватися як нововиявлені, оскільки були відомі на момент ухвалення рішення
і досліджувалися судами.
26 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду
м.Києва від 15 серпня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно виснував, що ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому на неї покладаються обов'язкиспіввласників багатоквартирного будинку, які утворили ОСББ «Русанівська затока», щодо належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Оскільки у відповідачки виникла заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, з неї підлягає стягненню заборгованість в судовому порядку з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат.
11 червня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року, в якій просила суд скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
12 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження за заявою заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 липня 2024 року.
02 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2024 року.
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня
2024 року за нововиявленими обставинами, а також просила скасувати ухвали Верховного Суду від 10 липня та 12 вересня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відкриття касаційного провадження.
11 лютого 2025 року на підставі розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду
Грицик О. Ф. № 133/0/226-25 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді
Пророка В. В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-1455зно25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями
від 11 лютого 2025 року суддю Пророка В. В. замінено на суддю Ігнатенка В. М.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, Верховний Суд висновує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Щодо заявлених ОСОБА_3 вимог про скасування ухвал Верховного Суду
від 10 липня та 12 вересня 2024 року, необхідно зазначити, що з матеріалів касаційного провадження вбачається, що 10 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
12 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження за заявою заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 липня 2024 року.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 36 та пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції під час розгляду касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, його повноваження визначені главою 2 розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
Перегляд судових рішень Верховного Суду вказаною главою ЦПК України не передбачено та до повноважень Верховного Суду як суду касаційної інстанції не належить.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ОСОБА_1 подано заяву про скасування ухвал Верховного Суду
від 10 липня та 12 вересня 2024 року, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Щодо перегляду ухвали Верховного Суду від 02 грудня 2024 року за нововиявленими обставинами, необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.
У постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року в справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року в справі № 2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року в справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) вказано, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Ухвала Верховного Суду від 02 грудня 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи. Отже, вказана ухвала не може бути переглянута за нововиявленими обставинами, оскільки Верховний Суд не є судом тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення у цій справі.
Ураховуючи наведене в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.
Керуючись статтями 259, 394, 423, 425, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування ухвал Верховного Суду від 10 липня та 12 вересня 2024 року, від 02 грудня 2024 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
Є. В. Петров