12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 757/21812/24
провадження № 61-12139св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чучковської Анни Вячеславівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 15 травня 2024 року в складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року в складі колегії суддів Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання та
Короткий зміст заяви
У травні 2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову до його подання, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
-автомобіль, марки MERCEDES BENZ, модель GLE 300D, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження, передачі майнових прав тощо;
-квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження, передачі майнових прав, а також найму, користування, проживання тощо;
-спільно нажите майно колишнього подружжя в результаті спільної підприємницької діяльності, що розташоване в нежитлових приміщеннях № 49 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 306, 2 кв. м «Dorofeeva Beauty Clinic», а саме: накладення арешту на обладнання медичного та побутового призначення та заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження, користування ним тощо.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15 травня 2024 року ухвалою Печерського районного м. Києва заяву
ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження:
-квартири
АДРЕСА_1 , що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 96,1 кв. м, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий номер 4320, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 листопада 2019 року № 189637476, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 696278780000;
-автомобіля марки MERCEDES BENZ модель GLE 300D, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим 17 січня 2023 року ТСЦ 8047;
-майна, яке спільно набутого подружжям від спільної підприємницької діяльності, що розташоване в нежитлових приміщеннях № 49 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 306,2 кв. м, де розташована «Dorofeeva Beauty Clinic», а саме: апарату для лазерної епіляції Candela Gentle lase Pro U SN 9914-9030-16164, апарату для ультразвукового СМАС-ліфтингу Doublo Gold з насадками SN HDG0117107, апарату HydraFacial MD, модель Tower SN HMD-1803-2240, апарату InMode Triton SN M30125508, насадки InMode Triton Morpheus 8, насадки InMode Triton Lumecca 515, апарату для СМАС-ліфтингу Gelios DM 9001-9020, апарату для масажу Endospheres виробництва оригінальної компанії Fenix group (Італія) SN AKSR 2021 року, апарату для УЗД-діагностики Chison QBit 5, НОМЕР_3 , апарату штучної вентиляції легень Philips Trilogy Evo 2019 року виробництва, монітора пацієнта Biomed BM800A з датчиками та насадками SN F7210717159, апарату для аналізу стану шкіри обличчя Opatra Dome, електричного операційного столу Golem 4S з додатковими елементами - підлокітниками та гінекологічними насадками для ніг, електричних кушеток CH-273E white - 6 штук, центрифуга RegenLab 642VFD PLUS SN 180588AG651, апарату Regenera Activa, камера Sony А7 І з об?єктивами, електричного стабілізатору для камери DJ Ronin-SC, комп'ютерів Apple іМас 21, 5 дюймів 2020 року випуску - 2 одиниці, комп'ютер Apple Macbook Ai 2018 року випуску, автоклаву Melag Vacuclav 23В+, лампи операційної Saikang SK-LLD03, дерматоскопу DermLite Handyscope, дизельного генератора Matari MR20 NO. НОМЕР_4 , відеореєстратора DH-XVR5232AN-X.
В іншій частині заяви відмовлено.
14 серпня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна скасовано та в цій частині відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В іншій частині ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що відчуження майна, зазначеного в заяві, призведе до ускладнення захисту прав заявника, тому необхідним видом забезпечення позову буде накладення арешту на майно та заборона вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна його власником без позбавлення власника та інших осіб права користування ним. З урахуванням підстав та змісту майбутнього позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, з якими заявник планує звернутись до суду, а також балансу інтересам сторін, суд висновує про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом накладення арешту заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна.
Апеляційний суд вказав, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред'явлення свідчить про те, що предметом спору між позивачем та відповідачем є квартира, автомобіль, та спільно нажите подружжям в результаті спільної підприємницької діяльності майно, зокрема, обладнання медичного та побутового призначення та інше майно підприємства, що є спірним майном, а також грошові кошти подружжя, витрачені на поліпшення, переобладнання та ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях, що знаходяться в Печерському районі м. Києва. Отже, предмет спору має комплексний характер. За таких обставин Печерський районний суд м. Києва обґрунтовано розглянув заяву про забезпечення позову до його подання. Забороняючи вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, суд першої інстанції не звернув увагу, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо спір вирішується по суті. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку ОСОБА_2 , права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 серпня2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чучковська А. В.засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу за встановленою підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки він мав скасувати ухвалу про забезпечення позову та направити справу до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю за місцем знаходження нерухомого майна. Сторони зареєстровані в Солом'янському районі м. Києва. Серед спірного майна заявлений лише один об'єкт - квартира АДРЕСА_1 , тому заява про забезпечення позову мала розглядатися саме Солом'янським районним судом м. Києва.
Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування апеляційним судом положень статті 378 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України щодо можливості скасування ухвали (а не рішення) суду, постановлену з порушенням правил територіальної підсудності.
Судами застосовано норми права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18,
від 02 липня 2020 року в справі № 657/1211/19, від 17 лютого 2021 року в справі
№ 757/31829/19, від 10 листопада 2021 року в справі № 534/365/21.
Підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, зокрема додержання правил юрисдикції в судах.
Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 705/4763/22 зазначено, що правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти в спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків: компетентність
у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, встановлений законом, є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Подібні за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 536/1267/18, постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно з частиною другою статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.
Порядок подання заяви про забезпечення позову передбачено, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України, де зазначено, що до подання позовної заяви заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Звертаючись до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, ОСОБА_2 вказував на те, що має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а саме:
-квартири
АДРЕСА_1 , складається з двох жилих кімнат, загальною площею 96,1 кв. м, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий номер 4320, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 листопада 2019 року № 189637476, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 696278780000;
-автомобіля марки MERCEDES BENZ модель GLE 300D, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим 17 січня 2023 року ТСЦ 8047;
-майна, яке спільно набуте подружжям від спільної підприємницької діяльності, що розташоване в нежитлових приміщеннях № 49 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 306,2 кв. м, де розташована «Dorofeeva Beauty Clinic», а саме: апарату для лазерної епіляції Candela Gentle lase Pro U SN 9914-9030-16164, апарату для ультразвукового СМАС-ліфтингу Doublo Gold з насадками SN HDG0117107, апарату HydraFacial MD, модель Tower SN HMD-1803-2240, апарату InMode Triton SN M30125508, насадки InMode Triton Morpheus 8, насадки InMode Triton Lumecca 515, апарату для СМАС-ліфтингу Gelios DM 9001-9020, апарату для масажу Endospheres виробництва оригінальної компанії Fenix group (Італія) SN AKSR 2021 року, апарату для УЗД-діагностики Chison QBit 5, НОМЕР_3 , апарату штучної вентиляції легень Philips Trilogy Evo 2019 року виробництва, монітора пацієнта Biomed BM800A з датчиками та насадками SN F7210717159, апарату для аналізу стану шкіри обличчя Opatra Dome, електричного операційного столу Golem 4S з додатковими елементами - підлокітниками та гінекологічними насадками для ніг, електричних кушеток CH-273E white - 6 штук, центрифуги RegenLab 642VFD PLUS SN 180588AG651, апарату Regenera Activa, камера Sony А7 І з об?єктивами, електричного стабілізатору для камери DJ Ronin-SC, комп'ютерів Apple іМас 21, 5 дюймів 2020 року випуску - 2 одиниці, комп'ютер Apple Macbook Ai 2018 року випуску, автоклаву Melag Vacuclav 23В+, лампи операційної Saikang SK-LLD03, дерматоскопу DermLite Handyscope, дизельного генератора Matari MR20 NO.PG202210056, відеореєстратора DH-XVR5232AN-X.
Оскільки спір стосується нерухомого майна, застосовується виключна підсудність і позов пред'являється за місцезнаходженням майна або основної його частини. У цій справі нерухоме майно, що є предметом спору (квартира АДРЕСА_3 ), розташоване в АДРЕСА_4 , тому Печерський районний суд м. Києва не є судом, встановленим законом, для вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, розташоване в Солом'янському районі м. Києва, що апеляційний суд, переглядаючи ухвалу про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, безпідставно відхилив.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року відкрито провадження в справі № 757/24828/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
У судовому засіданні 10 липня 2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва справу № 757/24828/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва. Ухвала мотивована тим, що предметом позову є поділ майна подружжя, серед якого зазначені: один об'єкт нерухомого майна (квартира АДРЕСА_1 ) та транспортний засіб, медичне обладнання та грошові кошти, витрачені на поліпшення орендованого нежитлового приміщення. За правилами виключної підсудності позов підлягає розгляду судом за місцем знаходження нерухомого майна. Спір виник щодо, зокрема, нерухомого майна, розташованого в Солом'янському районі м. Києва, а відтак за правилами виключної підсудності належить до територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року вказану справу прийнято до розгляду головуючим суддею Верещінською І. В.
Тобто позов про поділ майна подружжя, який ОСОБА_2 просив забезпечити до його подання, розглядається Солом'янським районним судом м. Києва, що спростовує висновки апеляційного суду про териріальну підсудність справи Печерському районному суду м. Києва.
Питання про забезпечення позову (накладання арешту) вирішено судом, який не є судом, встановленим законом, на що апеляційний суд належної уваги не звернув та доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставно відхилив, а тому наявність заходів забезпечення позову не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Такі висновки в подібних правовідносинах викладені в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 757/31829/19-ц, на яку посилається заявник у касаційній скарзі.
Верховний Суд враховує, що на час касаційного перегляду справи позовна заява ОСОБА_2 подана до суду і розглядається, тому він не позбавлений можливості звернутися із заявою про забезпечення позову в загальному порядку, передбаченому ЦПК України, в суді, який має повноваження з розгляду справи.
Інші наведені в касаційній скарзі постанови Верховного Суду стосуються розгляду заяви про забезпечення позову по суті, однак Верховний Суд скасовує судові рішення з підстав порушення правил територіальної підсудності, тому висновки, наведені в цих постановах, не досліджуються.
Заявник у касаційній скарзі також зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування апеляційним судом положень статті 378 ЦПК України щодо можливості скасування ухвали (а не рішення) суду, постановленої з порушенням правил територіальної підсудності.
Наведені доводи є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Предметом касаційного перегляду є судові рішення про забезпечення позову до його подання, а під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі № 380/4273/21).
Тобто ухвала суду про забезпечення позову не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, та яке може бути скасоване апеляційним судом відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України.
За таких обставин відсутні підстави для формування правового висновку щодо застосування статті 378 ЦПК України в цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але порушено норми процесуального права, Верховний Суд висновує про часткове задоволення касаційної скарги і ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чучковської Анни Вячеславівни задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська