Справа № 132/1101/24
1-кп/132/133/25
Ухвала
Іменем України
29 січня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченої - ОСОБА_6 та її захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби відносно обвинуваченої ОСОБА_13 , та його ж клопотання про продовження строку відсторонення від посади відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , заявлені в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024020000000266 від 25 березня 2024 року, відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, та ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024020000000266 від 25 березня 2024 року, відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, та ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.
29.01.2025 року в судовому засіданні прокурор відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 подав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_13 .
Розглянувши доводи клопотання, з'ясувавши позицію присутніх учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 30.05.2024 року, змінено обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю. Покладено на обвинувачену ОСОБА_13 наступні обов'язки: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності). Строк дії ухвали щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби було продовжено строком на два місяці, тобто до 29.01.2025 року включно. Роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_13 , що згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю відносно ОСОБА_13 , востаннє був продовжений до 29.01.2025 року.
Положеннями частин першої - третьої статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю . Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
При вирішенні питання доцільності продовження цього запобіжного заходу, суд виходить із наявності пред'явленого ОСОБА_13 обвинувачення, та необхідності уникнення наявних ризиків, визначених п.п. 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_13 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, кримінальне провадження не завершено, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби закінчується 29.01.2025 року, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені статтею 177 КПК України, які існували на час застосування цього запобіжного заходу зникли, а тому оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно неї дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби.
29.01.2025 року в судовому засіданні прокурор відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 подав письмове клопотання про продовження строку відсторонення від посади відносно обвинуваченого ОСОБА_14 .
Розглянувши доводи клопотання, з'ясувавши позицію присутніх учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 15.08.2024 року, задоволене клопотання прокурора та відсторонено обвинуваченого ОСОБА_14 від посади головного інженера Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, строком на два місяці, тобто до 13.10.2024 року включно, який був неодноразово продовжений, востаннє строком до 29.01.2025р.
Відповідно до частин першої, другої статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відсторонення від посади є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно частин першої, другої статті 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 158 КПК України, прокурор, а щодо Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника - Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Під час розгляду клопотання прокурора суд з'ясував, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати.
Сукупність зазначених у клопотанні обставин є достатніми вважати, що обвинувачений ОСОБА_14 , обіймаючи посаду головного інженера Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, може продовжити протиправну діяльність; знищити документи та/або речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
На підставі встановлених у справі обставин, станом на день розгляду клопотання, суд дійшов до висновку, що без подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення обвинуваченого ОСОБА_14 від займаної посади, у даному кримінальному провадженні неможливо забезпечити дотримання завдань кримінального провадження та їх засад.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
На цьому етапі кримінального провадження, зазначені потреби виправдовують втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_14 .
Доказів негативних наслідків відсторонення обвинуваченого ОСОБА_14 від посади судом не встановлено та захисником не надано.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_14 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, кримінальне провадження не завершено, строк дії запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади закінчується 29.01.2025 року, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені статтею 177 КПК України, які існували на час застосування цього запобіжного заходу зникли, а тому оскільки підстав для скасування цього запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно нього дії запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби відносно обвинуваченої ОСОБА_13 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Люлинці Калинівського району Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, обраного ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 травня 2024 року, з покладенням наступних обов'язків: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Строк дії ухвали щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби встановити строком на два місяці, тобто до 29 березня 2025 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_13 , що згідно положень ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби відносно обвинуваченої ОСОБА_13 , покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, а її виконання доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади відносно обвинуваченого ОСОБА_14 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Глинськ Калинівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, строк відсторонення від посади головного інженера Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, строком на два місяці, тобто до 29 березня 2025 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали в частині продовження строку відсторонення від посади відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали невідкладно для виконання надіслати до Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України.
В справі оголосити перерву до 27 лютого 2025 року до 14год.00хв. для надання можливості стороні захисту обвинуваченого ОСОБА_15 реалізувати своє процесуальне право на подання доказів в рамкам даного кримінального провадження.
Дана ухвала згідно вимог частини 2 статті 21 КПК України, частин 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання ухвали має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя