Справа № 236/770/22
Провадження № 2/202/134/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
18 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лиманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання права на приватизацію, -
У лютому 2022 року позивач звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом, в якому просив визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати виконавчий комітет Лиманської міської ради вчинити необхідні дії щодо передання у приватну власність зазначеної квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» без надання копії ордера.
Ухвалою Краснолиманського міського суду від 23 лютого 2022 року у даній справі було відкрито загальне позовне провадження.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року дану справу було прийнято до розгляду.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 березня 2024 року у справі закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судові засідання, призначені на 19 червня 2024 року, 03 вересня 2024 року, 18 лютого 2025 року позивач не з'явився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав.
Судом враховується, що відповідно до частини 1 та 6 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
В рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" викладено позицію, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Тобто в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмеженим.
При цьому суд має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.
Загальна ситуація в місті Дніпрі є такою, що дозволяє прибути в судове засідання.
Суд враховує, що позивач тричі викликався в судове засідання шляхом направлення йому повісток про виклик до суду за адресою, яка зазначена ним у позовній заяві при зверненні до суду, а саме: АДРЕСА_2 .
Також позивачу направлялися повістки про виклик до суду на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений ним особисто у його заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, яка наявна у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав 19.12.2023 року SMS-повідомлення про виклик у підготовче засідання, призначене на 26.03.2024.
Від отримання поштового відправлення ухилився у зв'язку з чим рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду з відміткою «за закінчення терміну зберігання».
В подальшому позивач особисто отримав засобами поштового зв'язку судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 03 вересня 2024 року.
Після цього позивач поштові відправлення за зазначеною ним у його заяві адресою не отримує.
Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду за вказаним позивачем номером мобільного зв'язку абонент недоступний.
При цьому позивач свій обов'язок, передбачений статтею 131 ЦПК України, щодо необхідності повідомлення суду про зміну свого місця проживання (перебування) та про зміну номеру телефону не виконав, у зв'язку з чим він вважається таким, що не з'являється до суду без поважних причин.
Отже позивач, звернувшись до суду з позовом та використовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, у судове засідання не з'являється, причину неявки суду не повідомляє, не цікавиться судовим розглядом своєї справи, що вказує на втрату позивачем інтересу до предмета позову та порушує розумні строки розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України також визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд вважає, що оскільки предметом позову є визнання права на приватизацію житла, то розгляд цієї справи за відсутності позивача без з'ясування всіх підстав позову та дослідження оригіналів документів, які надають право на приватизацію житла, є неможливим.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи в його відсутність не надав, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лиманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання права на приватизацію залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до частини 2 статі 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко