ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
м. Київ
31.01.2025Справа №910/649/25
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015"
прозабезпечення позову
у справі №910/649/25
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс"
простягнення заборгованості у розмірі 1 953 636,55 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" про стягнення заборгованості у розмірі 1 953 636,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" вказує, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором поставки №27 від 20.09.2024 згідно видаткових накладних №РН-0000005 від 27.09.2024, №РН-0000006 від 28.09.2024 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" кукурудзу 3 класу врожаю 2024 року у кількості 472,04 тон вартістю 3 776 317,93 грн, в той час як відповідачем було оплачено цей товар частково - у сумі 2 003 508,00 грн, у зв'язку з чим у останнього виник борг у розмірі 1 772 809,93 грн.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором поставки №27 від 20.09.2024, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 180 826,62 грн, нарахованої за період з 03.10.2024 по 13.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання заяв по суті; призначено підготовче засідання на 20.02.2025.
29.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" (в межах ціни позову у розмірі 1 953 636,55 грн).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно та кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 1 953 636,55 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" про забезпечення позову призначено у судовому засіданні на 30.01.2025.
30.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" надійшли заперечення, в яких відповідач не заперечує факт виникнення простроченої заборгованості перед позивачем та повідомляє, що готовий владнати цей спір шляхом укладання додаткової угоди до договору (або мирової угоди), предметом якої буде розстрочення погашення заборгованості на погоджений сторонами строк. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки в разі її задоволення буде накладено арешт на його майно і кошти, що по суті значно ускладнить здійснення відповідачем своєї господарської діяльності, в тому числі здійснювати розрахунки з позивачем.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва 30.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду заяви про забезпечення позову до 31.01.2025.
31.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Агро Плюс" надійшло клопотання про долучення доказів часткової сплати боргу у розмірі 50 000,00 грн.
В судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову 31.01.2025 з'явились представники сторін, представник позивача підтримав свою заяву та просив її задовольнити, а представник відповідача проти її задоволення заперечував.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про вжиття заходів забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №916/307/22.
Крім того, суд відзначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивач зазначає, що накладення арешту на майно та кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 1 953 636,55 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" не надано доказів та не викладено фактів, які б вказували на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не наведено документального обґрунтування, яке свідчило б про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
В той же час, відповідачем здійснено часткову оплату боргу (на підтвердження чого ним надано платіжне доручення №568 від 30.01.2025 на суму 50 000,00 грн), що на думку суду може свідчити про відсутність у відповідача намірів ухилятись у майбутньому від виконання рішення суду.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація позивачем права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на відповідача для спонукання його до здійснення оплати заборгованості до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.
Таким чином, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-2015" про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (31.01.2025) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 17.02.2025.
Суддя Р.В. Бойко