Справа № 128/259/25
Іменем України
17 лютого 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що «14 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено відносно нього постанову №93 від 14.01.2025. Постанова винесена за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині не уточнення своїх персональних даних через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження у встановлений 60-денний строк. У постанові зазначено, що позивач 09.10.2023 після виповнення 27-річного віку не прибув до М(Р)ТЦК за задекларованим/зареєстрованим місце проживання та не став на військовий облік військовозобов'язаних. Оскільки після оголошення Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (з подальшими змінами) указ про проведення призову на строкову військову службу не оголошувався, а відповідно у призовників не було обов'язку з'являтись у 10-денний термін до призовної дільниці на засідання РПК та їм не було повідомлено рішення М(Р)ПК про зарахування їх в запас і обов'язку прибуття для взяття на облік військовозобов'язаних та отримання військово-облікового документа. Тому в цій частині адміністративна справа підлягає закриттю. 18 травня набули чинності зміни до Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, відповідно до яких усі військовозобов'язані громадяни віком від 18 до 60 років протягом 60 днів мають уточнити свої військово-облікові дані. ОСОБА_1 з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року не уточнив свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Таким чином, на думку відповідача, він винний у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі 17000 грн. У поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ним було зазначено, що він перебував на обліку у міському військкоматі. Жодних повісток про прибуття до ТЦК не отримував. Коли законодавством було встановлено обов'язок оновлення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, прибув до ЦНАПУ та отримав витяг, в якому було зазначено, що він не перебуває на військовому обліку, необхідно звернутись до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. До ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув лише зараз, оскільки поступив на навчання та очікував підтверджуючих документів для відстрочки. У визначений законодавством строк він звертався до центру надання адміністративних послуг для оновлення своїх персональних даних. Окрім того, у електронному військово-обліковому документу в застосунку «Резерв+» міститься відмітка «Дані уточнені вчасно». Ця позначка сповіщає, що власник акаунту вчасно оновив свої військово-облікові дані, а також спрощує перевірку електронного військового уповноваженими органами. На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що передбачає обов'язок військовозобов'язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, було актуалізовано необхідні дані через центр надання адміністративних послуг, а згодом й у застосунку «Резерв+» - електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про що свідчить відповідна відмітка «дані уточнені вчасно» на електронному військово-обліковому документі. Зважаючи на недоведеність його вини в інкримінованому адміністративному правопорушенні, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, просить задовольнити адміністративний позов, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №93 від 14 січня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення».
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 28.01.2025 відкрив провадження у справі та призначив судове засідання.
В судове засідання 17.02.2025 учасники справи не з'явились, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опольська Н.М. попередньо подала до суду письмову заяву, у якій просить розгляд справи провести без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
В частині третій статті 194 КАС України зазначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання 17.02.2025 не з'явився без поважних причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлявся судом у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 17.02.2025 за відсутності учасників справи без технічного фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, давши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що постановою №93 від 14.01.2025 «про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення» начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , установив, що «згідно з відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення за вх. №17 від 07.01.2025, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2, 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1, абз. 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, а саме: ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. 09.10.2023 після виповнення 27-річного не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних. ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що є порушенням правил військового обліку. Згідно з наданими поясненнями, ОСОБА_1 пояснив, що перебував на обліку призовників у міському військкоматі. Жодних повісток про прибуття до ТЦК не отримував. Коли законодавством було встановлено обов'язок оновлення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, прибув до ЦНАПУ та отримав Витяг, в якому було зазначено, що він не перебуває на військовому обліку, необхідно звернутись до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. До ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув лише зараз, оскільки поступив на навчання та очікував підтверджуючих документів для відстрочки. На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 210, 235, ч. 1 ст. 247, 276-280 та статтею 284 КУпАП, постановив закрити справу відносно ОСОБА_1 в частині не перебування на військовому обліку військовозобов'язаних з 09.10.2023; визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в частині не уточнення своїх персональних даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження у встановлений 60-денний строк, та притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 17000,00 грн», що підтверджується копією вказаної постанови (а.с. 7-9).
Згідно з електронним військово-обліковим документом із застосунку «Резерв+», «військово-облікові дані ОСОБА_1 уточнено вчасно 30.12.2024» (а.с. 10).
Відповідно до копії витягу №1761179-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 16.07.2024, ОСОБА_1 не на обліку; не заброньований; не перебуває у розшуку (а.с. 10 зі звороту).
Згідно з копією посвідчення про приписку, ОСОБА_1 13.03.2013 взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11 зі звороту - 12).
У статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
У статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В частині другій статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У статті 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Установлено, що постановою «про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення» №93 від 14.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000,00 грн за «не уточнення своїх персональних даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження у встановлений 60-денний строк».
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, яка діє на час винесення оскаржуваної постанови), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також в пункті 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
В абзаці 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що ОСОБА_1 з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року не уточнив свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 вказав, що «він перебував на обліку у міському військкоматі; жодних повісток про прибуття до ТЦК не отримував; коли законодавством було встановлено обов'язок оновлення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, прибув до ЦНАПУ та отримав витяг, в якому було зазначено, що він не перебуває на військовому обліку, необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 для взяття на військовий облік; до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув лише зараз, оскільки поступив на навчання та очікував підтверджуючих документів для відстрочки».
З копії електронного військово-облікового документа із застосунку «Резерв+» убачається, що військово-облікові дані ОСОБА_1 уточнено 30.12.2024. Відмітка про те, що «дані уточнено вчасно» не свідчить про належне виконання ОСОБА_1 свого обов'язку уточнити персональні дані.
Більше того, з копії витягу №1761179-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів убачається, що станом на 16.07.2024 ОСОБА_1 не перебуває на обліку.
Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що «до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув лише зараз, оскільки поступив на навчання та очікував підтверджуючих документів для відстрочки», не звільняє ОСОБА_1 від обов'язку уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, незважаючи на те, що в частині другій статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Встановлені під час розгляду даної справи обставини підтверджують факт порушення позивачем ОСОБА_1 правил військового обліку та узгоджуються зі змістом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обставини, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень відповідачем відносно позивача, відсутні. Зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені обставини свідчать про правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, відсутні будь-які належні докази, що свідчили б про підстави для скасування постанови №93 від 14.01.2025 «про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення» відносно ОСОБА_1 .
Суд вважає, що оскаржувана постанова №93 від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн прийнята у способи, що передбачені Конституцією та законами України, тому не підлягає скасуванню, так як судом повно і всебічно з'ясовано обставини справи, доказів неправомірності винесеного рішення не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 194, 229, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд -
Позовну заявуОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову №93 від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ВідповідачІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .