Справа №295/4519/24
Категорія 35
2-ві/295/1/25
10.02.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючого - судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М. у цивільній справі №295/4519/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, -
У провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває вказана вище цивільна справа.
27.01.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Мольченка Олександра Станіславовича про відвід судді з мотивів недовіри до головуючої судді у зв'язку з постановленням нею 12.07.2024 ухвали про відмову в задоволенні його клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 28.01.2025 даний відвід визнано необґрунтованим та матеріали заяви про відвід передано в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України за протоколом автоматизованого розподілу для розгляду судді Кузнєцову Д.В.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З огляду на зміст клопотання про відвід, наявні у матеріалах справи документи, суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та безпосередньо клопотання про відвід головуючої судді Семенцової Л.М., дійшов до наступного висновку.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, проте встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (справа «Білуха проти України» (CASE OF BILUHA v. UKRAINE) від 09 листопада 2006 року).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі у "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland).
У пункті 2.5 другого показнику «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Разом з цим, на переконання суду, представником відповідача у поданому клопотанні не наведено обґрунтованих й вмотивованих доводів існування інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого у справі судді Семенцової Л.М.
Фактично доводи заяви про відвід зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді Семенцової Л.М. за наслідками розгляду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Д.В. Кузнєцов