Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2025 року Справа №640/14147/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., дослідивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Драгомирову Олену Миколаївну, звернувся 30 серпня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Державної охорони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної охорони України відносно позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Управління Державної охорони України виплатити позивачу його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з дня звільнення зі служби по 27 липня 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва справа № 640/14147/22 передана на розгляд судді Смолій І.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року, відповідно до ст. 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/14147/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
13 лютого 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справу між суддями, справу № 640/14147/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Волгіній Н.П.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року адміністративна справа № 640/14147/22 прийнята до провадження суддею зазначеного суду Волгіною Н.П.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що подана позивачем позовна заява та додані до неї документи не відповідають приписам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави такого звільнення.
До позову не додано доказів на підтвердження сплати судового збору; зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому до позову додано копію посвідчення серія НОМЕР_1 від 20 жовтня 2014 року про наявність у позивача статусу учасника бойових дій.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, яким визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон України«Про судовий збір»), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Щодо наявності/відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
У ст. 12 Закону № 3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч. 2 ст. 22 цього ж Закону зазначено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності із приписами ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-ХІІ свідчить про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У постанові від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Також у наведеній постанові Верховний Суд вказав, що подібну правову позицію стосовно застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 і що підстави для відступу від цієї позиції відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Враховуючи, що предметом спору у даній справі є бездіяльність з боку Управління Державної охорони України щодо позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, беручи до уваги, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, суд висновує, що за подання даного позову відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, суд висновує, що позовна заява не відповідає приписам ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали за адресою.
Визначаючись щодо розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання даного позову, суд виходить з такого.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України«Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому за заявлення позовних вимог майнового та немайнового характеру встановлено різні ставки судового збору.
За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, що підлягає грошовій оцінці.
Вимога про стягнення з суб'єкта владних повноважень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені є вимогою майнового характеру.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет України» на 2022 рік від 2 грудня 2021 року № 1928-IXX, з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 2481,00 грн.
Частиною 2 ст. 6 Закону України«Про судовий збір» встановлено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а […] на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Беручи до уваги приписи пп. 1 п. 3 ч. 2, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (2481,00 грн * 0,4 ).
Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 171, 240, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України«Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів після отримання даної ухвали шляхом надання суду:
- доказу на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову в розмірі 992,40 грн за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд.
У разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена судом без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна