Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 лютого 2025 року Справа№200/467/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
_ В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на проходження військової служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф. його у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), де він продовжує проходити військову службу по теперішній час.
Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), він виконував бойові завдання на кордоні з республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_3 ), і тому набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Проте, відповідач, ігноруючи вимоги вказаної постанови у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 року здійснював виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000,00 гривень, посилаючись на відсутність підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168» та ненадання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях. Позивач вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 гривень, оскільки наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ «Про реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» не є актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому на підставі вказаного наказу позивач не може бути позбавлений підвищеної додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року. З приводу посилання відповідача на те, що підставою для невиплати збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди було ненадання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях, зазначив, що у нормативно-правових актах відсутнє загальне визначення бойового розпорядження.
_
Відповідачем було надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог. Зазначив, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_2 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ), оскільки начальником прикордонного загону, до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ.
Відповідач звертає увагу, що у зв'язку з не отриманням довідок до 5 числа щомісячно військовою частиною НОМЕР_1 з метою реалізації вимог постанови КМУ № 168 та наказу №392-АГ на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем направлявся лист від 25.11.2022 року №22/2811-22-вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за встановленою формою (у виді довідок), визначених наказом № 392-АГ.
Відповідач послався, що на адресу Військової частини НОМЕР_1 від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону надійшов лист від 04.12.2022 року №22/4928-22 вих., в якому зазначено, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) Військової частини НОМЕР_1 за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону. Так, військовослужбовці, які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення.
Стосовно тверджень позивача про відсутність державної реєстрації в Міністерстві юстиції України наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ та від 9 грудня 2022 року №628-АГ зазначає, що вони не були визнані нечинними у встановленому законодавством порядку. Крім того, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ та виданий на його заміну наказ від 09 грудня 2022 року №628-АГ не є актами, які регулюють господарські відносини, а також адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Тому посилання позивача на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є хибним. Накази командира відповідач вважає обов'язковими до виконання незалежно від необхідності їх реєстрації як нормативно-правових актів в силу Закону України “Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України» та Закону України “Про Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України».
З наведених підстав відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
_
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року скасовано, справу № 200/467/23 направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
_
Ухвалою від 01.10.2024 справа прийнята для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
_
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та період тимчасової непрацездатності і відпустки головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
_
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_6 виданий Жмеринським РВ УМВС України в Вінницькій області, 19 січня 2007 року).
Підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 липня 2022 року №153-ВВ, вибув у службове відрядження підполковник ОСОБА_1 , заступник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) з логістики до НОМЕР_7 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_8 ) АДРЕСА_1 , з метою проведення заходів визначених розпорядженням, з 11 липня 2022 року до особового розпорядження, на підставі: Бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року №106 (гриф).
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 9 вересня 2022 року №372-ОС, призначено підполковника ОСОБА_1 заступником начальника відділу з логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), згідно з пунктом 310 Положення (призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюється без згоди цих військовослужбовців), підстава: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.08.2022 №83-дск.
З довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20 лютого 2023 року №12/568 випливає, що підполковник ОСОБА_1 11.07.2022 року вибув у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.07.2022 №153-ВВ.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №(гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_7 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону, військовослужбовець з 28.09.2022 по 07.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону.
09.01.2023 військовослужбовець прибув з службового відрядження до НОМЕР_2 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.01.2023 №153-ВВ.
Також, матеріали справи містять наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12 листопада 2022 року №252-ВВ, яким надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу прикордонного служби №2 з логістики, тривалістю 5 календарних днів з 14 листопада 2022 року, приступити до виконання службових обов'язків 19 листопада 2022 року.
Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.01.2023 №7-ВВ позивач прибув зі службового відрядження та приступив до виконання службових обов'язків.
З архівної відомості виплати грошового забезпечення з січня по грудень 2022 року випливає, що в період з квітня по серпень 2022 року позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода до 100000 гривень, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168). Починаючи з вересня по грудень 2022 року така додаткова винагорода виплачувалася у розмірі 30 000 грн.
9 січня 2023 року представник позивача звернулась до Військової частини НОМЕР_9 з адвокатським запитом щодо підстав і причин не нарахування та не виплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 військовослужбовцю ОСОБА_1 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день.
9 січня 2023 року представник позивача звернулась також і до Військової частини НОМЕР_10 з адвокатським запитом щодо підстав і причин не нарахування та не виплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 військовослужбовцю ОСОБА_1 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день.
Листом від 22.01.2023 року №14-433-23-вих. Військовою частиною НОМЕР_9 повідомлено про те, що Адміністрацією Держприкордонслужби було видано наказ від 30.07.2022 року №392-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» (далі Наказ № 392), який набрав чинності з 01 серпня 2022 року та застосовувався до 30 листопада 2022 року. Пунктами 2 та 3 цього наказу визначені заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Крім того, пунктом 4 Наказу №392 визначені вимоги до документів, які підтверджують виконання заходів, передбачених пунктами 2, 3 цього наказу. Додатково для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, крім документів, зазначених у пункті 4 Наказу №392, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до вказаного наказу. Ця довідка видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (він) бойові дії та до якого для виконання завдань відрядженні військовослужбовці із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі і набуття права на виплату підтверджується шляхом надання довідки, також передбачена пунктом 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 року №628-АГ, який діє з 01 грудня 2022 року, та яким скасовано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року №392-АГ. Підвищена додаткова винагорода за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону Держприкордонслужби не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником цього загону у встановлені строки не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу №392-АГ за формою, наведеною у додатку 2 до нього. Також вказано, що на адресу відповідача надійшов лист НОМЕР_4 прикордонного загону Держприкордонслужби від 04 грудня 2022 року №22/4928-22 вих., в якому зазначено про відсутність інформації щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн.
Окрім того, на запит представника позивача від 09.01.2023 року листом від 20.01.2023 №22/463-23, НОМЕР_4 прикордонний загін Держприкордонслужби повідомив, що відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/дск підполковник ОСОБА_1 у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 . У наданні бойових наказів позивачеві було відмовлено через обмежений гриф доступу. Крім того повідомлено, що передбачені Наказом №392 списки військовослужбовців для виплати підвищеної нагороди за місцем проходження служби позивачем не направлялися. При цьому, листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 визначено, що збільшення додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі безпосередньому перебуванні цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами.
У вищевказаному листі зазначено, що довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області підполковником ОСОБА_1 від 07.01.2023 №3443, ІНФОРМАЦІЯ_1 видана керівництву 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) в одному примірнику.
В матеріалах справи є лист Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від 29 листопада 2022 року №22/4820-22 вих. за результатом розгляду звернення начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, в якому повідомлено, що підрозділи Держприкордонслужби, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії зіткнення, у зв'язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 не опрацьовувались. Як зазначено у вказаному листі, копії відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди були надіслані до відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року було витребувано від Військової частини НОМЕР_1 - копію довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області підполковником ОСОБА_1 від 07.01.2023 №3443, яка була ІНФОРМАЦІЯ_1 видана керівництву 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ).
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2024 року зазначив, що з'ясування розбіжностей та встановлення чи ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) було видано довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області підполковником ОСОБА_1 від 07.01.2023 №3443 мало вирішальне значення для встановлення місця проходження служби позивачем та місця його перебування у спірний період.
Оскільки єдиною підставою для відмови у задоволенні позову суди зазначили відсутність документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні відповідних заходів у спірний період, - без відповіді судів залишилось головне у цій справі питання де проходив службу військовослужбовець, які завдання/заходи виконував, будучи у відрядженні в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) упродовж спірного періоду.
В матеріалах справи також відсутні документи, які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до Військової частини НОМЕР_3 з 28 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року (мається на увазі бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №(гриф)/25-2075-Е та від 16.09.2022 № 165/гриф).
Поза увагою залишили суди попередніх інстанцій також питання чи складався визначений пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) у заявлений період, адже оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору. Не з'ясовано завдання, які позивач виконував у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 )2253 у спірний період, стосовно якого відповідач заперечив право позивача на виплату додаткової винагороди до 100 000 грн. Не перевірено чи зафіксував відповідач участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у документах для виплати цієї винагороди.
_
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року відповідно до постанови Верховного Суду у цій справі від 09 вересня 2024 року було витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 такі відомості та відповідні докази:
- чи ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) було видано довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області підполковником ОСОБА_1 від 07.01.2023 №3443;
- де проходив службу військовослужбовець ОСОБА_1 , які завдання/заходи виконував, будучи у відрядженні в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) упродовж спірного періоду з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року;
- документи, які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до Військової частини НОМЕР_3 з 28 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року (бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №(гриф)/25-2075-Е та від 16.09.2022 № 165/гриф);
- чи складався визначений пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) у заявлений період.
_
На виконання ухвали суду відповідач направив витяги з рапортів за спірний період відносно позивача. Серед наданих документів відсутні рапорти щодо позивача за час його перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) у заявлений період з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
_
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
За приписами статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
_
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), якою у редакції чинній на дату прийняття, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
_
Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 19.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023 до Постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.
Разом із цим, пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
_
На виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ) та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ №628-АГ), яким скасовано дію Наказу № 392-АГ.
Згідно з пунктом 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, шо для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
Відповідно до пункту 3 Наказу № 628-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Згідно з пунктом 7 Наказу № 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у Додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості) днів такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях, або заходах передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Наказу № 628-АГ інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
_
Стосовно відсутності державної реєстрації наказів Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ суд зазначає, що вказані накази не визначають наявність чи відсутність права, а носять внутрішній службовий характер щодо оформлення відповідної документації, що не вимагає їх державної реєстрації. Водночас, саме постанова КМ України №168 є єдиним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок виплати відповідачем спірної додаткової винагороди та регулює спірні відносини.
Разом з цим, суд відхиляє доводи позивача про те, що накази Адміністрації Держприкордонслужби є регуляторними актами, які розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №1160-IV):
- державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
- регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, законодавчо закріплено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає певним ознакам.
У відповідності до статті 3 Закону №1160-IV сфера дії цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям: постанов Верховної Ради України; актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функції, визначеної пунктом 8-1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», і мають ознаки регуляторного акта; актів Національного банку України, розроблених на реалізацію положень Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності»; актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення; стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб; санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб; актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, а також з питань мобілізації та демобілізації; актів, що містять державну таємницю України; актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи; актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти; актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги; актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення неплатоспроможних банків з ринку, прогнозування потенційних витрат на реалізацію такого процесу, а також фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; авіаційних правил України, розроблених відповідно до нормативних актів Європейського агентства з безпеки польотів, які визначають стандарти та вимоги для сертифікації, нагляду та експлуатації повітряних суден та є нормативно-технічними документами; актів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, чи про недоцільність його здійснення, про проведення та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера (концесіонера), що схвалюються у визначеному законом порядку; нормативно-правових актів, що містять положення, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, у тому числі додатків до неї; нормативно-правових актів, що містять положення, спрямовані на виконання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору та Декларації про її доповнення, інших міжнародних договорів України з НАТО та/або уповноваженими органами НАТО; нормативно-правових актів, що містять положення, пов'язані з будь-якою стадією укладення, ратифікації, затвердження, прийняття, приєднання, виконання, пролонгації, реєстрації, припинення дії та/або зупинення дії міжнародних договорів України; актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином, сфера дії Закону №1160-IV включає в себе: господарські відносини та адміністративні відносини - відносини між регуляторними органами та суб'єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Отже, Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не є регуляторними актами.
_
З аналізу змісту вищеназваних нормативно-правових актів можна дійти висновку, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області ( ІНФОРМАЦІЯ_6
Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.
Як зазначено вище у листі від 29 листопада 2022 року №22/4820-22 вих., за результатом розгляду звернення начальника НОМЕР_2 прикордонного загону повідомлено, що підрозділи Держприкордонслужби, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії зіткнення, у зв'язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 не опрацьовувались.
Вказані обставини відповідно до частини 3 статті 78 КАС України суд визнає загальновідомими та такими, що не потребують доказування.
Лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
Згідно з матеріалами справи, на виконання ухвали суду від 10 квітня 2023 року про витребування доказів, а саме копії довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області підполковником ОСОБА_1 від 07.01.2023 №3443, відповідачем надані пояснення, в яких зокрема зазначено, що за результатом здійснення пошукових заходів зазначеної в ухвалі суду довідки від 07.01.2023 №3443 на ім'я ОСОБА_1 , встановлено, що означена довідка не надавалась і не надходила на адресу військової частини НОМЕР_1 ані від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ані від керівництва 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону, ані від ОСОБА_1 .
Тому, оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_1 відсутня протиправна бездіяльність.
Доводи позивача з приводу того, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), суд відхиляє, оскільки сама по собі видача лише бойового наказу (розпорядження) не є беззаперечним свідченням його виконання військовослужбовцем та безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
Вирішуючи справу, суд зауважує, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується сукупністю наявної інформації у встановленому переліку документів. Судом дотримання такої умови не встановлено, оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
_
Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що, як зазначено вище, підставою для нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 гривень є підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Відсутність вказаних документів виключає нарахування додаткової грошової винагороди, а отже, і задоволення позовних вимог, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи висновки суду про відсутність передбачених пунктом 1 постанови КМ України № 168 фактичних підстав виплати додаткової винагороди, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.
Через відмову у позові суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов