Справа № 199/9739/24
(2/199/979/25)
Іменем України
31.01.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначивши, що згідно договору № 6155778 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.12.2022 року, від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13500 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно укладеного Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26.09.2023 року, право вимоги за кредитним договором №6155778 від 03.12.2022 перейшло від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». В подальшому, відповідно до умов укладеного Договору факторингу від 31.07.2024 № 31.07/24-Ф, право вимоги по кредитному договору №6155778 від 03.12.2022, про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відступлено з ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Відповідач порушила умови договору, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2024 року у сумі 37678,50 грн., яка складається з: 13500 грн. заборгованість за кредитом; 24178,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 03.12.2022 року по 17.09.2024 року (включно).
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 37678,50 грн. заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6155778 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим індикатором М970564, 03.12.2022 20:58:19. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 13500,00 грн., строк кредитування 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору.
Також цього ж дня позивачем ОСОБА_1 було підписано електронни підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 13500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 6155778 від 03.12.2022 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 37678,50 грн., що складається з: 13500,00 грн. - заборгованості за кредитним договором; 24178,50 грн. - заборгованість за відсотками.
26 вересня 2023 року між ТОВ «ФК « Укрглобал-Фінанс» ( Фактор) та ТОВ «Авентус Україна» ( Клієнт) було укладено договорі факторингу № 26.09/23-Ф, згідно з умовами якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно акту прийому передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 26.09/23-Ф від 26 вересня 2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5390, після чого з урахуванням п.1.2. Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26 вересня 2023 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Заборгованостей.
31 липня 2024 року між ТОВ «ФК « Укрглобал-Фінанс» ( Клієнт) та ТОВ «Українські фінансові операції» ( Фактор) було укладено договорі факторингу № 31.07/24-Ф, згідно з умовами якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно акту прийому передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5390, після чого з урахуванням п.1.2. Договору факторингу № 31.07.24-Ф від 31.07.2024 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Заборгованостей.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.626 ч.1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Підписуючидоговір пронадання споживчогокредиту №6155778 від 03.12.2022 року відповідач визнала надані фінансовою компанією умови даного договору, тарифи та правила. Тобто, сторонами при укладенні договорів були досягнути усі істотні умови договору.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.612цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідач одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить розрахунки заборгованості.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідачем по справі суду не надано.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6155778 від 03.12.2022 року, яка становить 37678,50 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч. 4 та 5ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження №61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) заборгованість за Договором № 6155778 про надання споживчого кредиту від 03.12.2022 р. станом на 17.09.2024 року у розмірі 37678,50 грн., яка складається з: 13500,00 грн. - заборгованості за кредитним договором; 24178,50 грн. - заборгованість за відсотками, а також судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн. 00 коп., а всього 41100 (сорок одна тисяча сто) гривень 90 копійок.
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко
?