Справа № 205/13315/24
(2/199/792/25)
20.01.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року явку позивача по справі було визнано обов'язковою. Справу призначено до судового розгляду на 13 січня 2025 року на 14.10 год., про що повідомлено всіх учасників процесу, однак позивач до судового засідання не з'явився. Наступне судове засідання було призначене на 20 січня 2025 року на 09:45 год., однак, повідомлений належним чином позивач повторно не з'явився.
В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що заявник повторно не з'явився до суду без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Приймаючи до уваги те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення заяви без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 223, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Руденко В.В.