11 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21785/23
Провадження № 22-ц/820/426/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/21785/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Баклановою Мариною Володимирівною на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2024 року про стягнення витрат на правничу допомогу за заявою ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про встановлення земельного сервітуту.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала справа № 686/21785/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про встановлення земельного сервітуту.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 13 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо встановлення платного земельного сервітуту на право проїзду по наявному шляху через суміжну земельну ділянку із кадастровим номером 6810100000:20:006:0033 площею 0,1100 га на земельну ділянку площею 0,2618 га із кадастровим номером 6810100000:20:006:0034, на визначених позивачем умовах.
19 листопада 2024 року, на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 635 грн., розмір яких підтверджено договором про надання правничої допомоги віл 19 вересня 2023 року, додатком № 1, Актом приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до п.1 Договору про надання правничої допомоги від 19.09.2023 року, адвокат надає правову допомогу клієнту у цивільній справі №686/21785/23. Згідно з п.5 Додатку № 1 від 19.09.2023 року до Договору розмір гонорару зазначається адвокатом в Акті приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг, передбаченому у п.22 Договору, з розрахунку, що розмір оплати за годину роботи адвоката становить 2000 грн. Відповідно до п.2 Акту приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг становить 39 635 грн.
Таким чином, у ОСОБА_2 є обов'язок щодо виконання умов договору в частині оплати адвокату Павлюку М.Ю. гонорару у розмірі 39 635 грн.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2024 року заяву задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бакланова М.В. подали апеляційну скаргу, вказують на незаконність та необгрунтованість додаткового рішення у справі. При визначені суми відшкодування судових витрат суд має враховувати з критерії розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи. Відповідачем не було надано детальний опис робіт та наданих послуг, виконаних адвокатом, а судом не досліджено фінансову складову заявлених витрат, розрахуновання розміру витрат на професійну правничу допомогу із розрахунку 2 000 грн за одну годину роботи адвоката є неспівмірним із реальним ринком праці в Україні та складністю справи. Також предстанвик апелянта посилається, що відповідачем та судом першої інстанції було порушено вимоги ст 137 ЦПК України, щодо наявності належних доказів та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Тому, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бакланова М.В. просять скасувати додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Павлюк М.Ю. подали відзив на апеляційну скаргу, посилаються, що надання детального опису робіт є лише однією з форм підтвердження витрат, але не є обов'язковою вимогою, оскільки зі змісту положень законодавства випливає, що за наявності у справі інших, крім передбаченого ч 3 ст 137 ЦПК України детального опису робіт та наданих послуг, доказів, які свідчать про розмір судових витрат, вимога подання саме «детального опису» є надмірним формалізмом у застосуванні норм процесуального права. Адже, сторона, яка виграла справу вправі очікувати на відшкодування своїх обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу і таке її право не повинно обмежуватися з формальних причин, через відсутність детального опису. Крім того, акт приймання - передачі виконаних робіт та послуг від 14 листопада 2024 року № б/н містить детальний опис змісту виконаних робіт та наданих послуг, дату їх виконання, кількість витрачених годин на їх виконання та суму гонорару. Отже, на думку представника позивача, апелянт неправомірно та безпідставно вимагає окремого документу у виді детального опису робіт, так як таких опис міститься в матеріалах справи, а витрати підтверджені іншими належними, достатніми та допустимими доказами. Апелянт намагається зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу через їх порівняння із середньою оплатою некваліфікованої праці, що є юридично необґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради, в якому просив встановити на свою користь строковий платний земельний сервітут на право проїзду по наявному шляху через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:20:006:0033, площею 0,1100 га, яка є власністю територіальної громади міста Хмельницького та перебуває в користуванні ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,2618 га з кадастровим номером 6810100000:20:006:0034, яка є власністю територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради та знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , зі сторони АДРЕСА_1 , на умовах, які зазначені у висновку експерта та оплатою, що передбачена договором оренди землі №443/01 від 26.11.2021 року, укладеним між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_2 .
В ході розгляду справи в суді першої інстанції, правову допомогу ОСОБА_2 надавав адвокат Павлюк М.Ю., який склав відзив на позов та зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку із розглядом справи становить 30 000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 13 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
15 листопада 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Павлюк М.Ю. направив до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 635 грн., яка частково була задоволена оскаржуваним додатковим рішенням та стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в сумі 30000 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу в даній цивільній справі відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору про надання правничої допомоги від 19 вересня 2023 року надавав адвокат Павлюк М.Ю.
Також було надано Акт приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг від 14.11.2024 року, в якому було детально розписано зміст робіт та їх вартість з розрахунку 2000 грн за годину роботи, загальна вартість робіт складає 39625 грн.
Отже, разом з заявою про ухвалення додаткового рішення, стороною позивача було направлено весь пакет документів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.
При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував складність справи, термін її розгляду - більше року, обсяг виконаної адвокатом роботи, в тому числі і оскарження судових рішень про забезпечення позову в усіх судових інстанціях, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також врахував і те, що в задоволені позову було відмовлено, тому дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 30 000 грн.
Доводи апеляційної скарги, відповідачем не було надано детальний опис робіт та наданих послуг, виконаних адвокатом, а судом не досліджено фінансову складову заявлених витрат, розрахуновання розміру витрат на професійну правничу допомогу із розрахунку 2 000 грн за одну годину роботи адвоката є неспівмірним із реальним ринком праці в Україні та складністю справи слід відхилити.
Детальний опис робіт та наданих послуг наданий відповідачем в Акті приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг від 14.11.2024 року, що спростовує відповідні твердження апелянта.
Щодо розрахунку 2 000 грн за одну годину роботи адвоката, то такий розмір винагороди визначений сторонами в договорі про надання правничої допомоги, а судом першої інстанції при частковому задоволенні заяви про стягнення витрат було застосовано співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому судом було враховано всі обставини справи, в тому числі і предмет позову про встановлення земельного сервітуту, складність справи, тривалість її розгляду, перегляд судами за скаргами відповідачки судових рішень про застосування заходів забезпечення позову, тощо.
В зв'язку з цим посилання апелянта, що відповідачем та судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 137 ЦПК України, щодо наявності належних доказів та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Баклановою Мариною Володимирівною, залишити без задоволення.
Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення
Повне судове рішення складено 14 лютого 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова