Номер провадження: 33/813/152/25
Номер справи місцевого суду: 495/4263/24
Головуючий у першій інстанції Волкова Ю. Ф.
Доповідач Погорєлова С. О.
22.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., Банар В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2024 року та на додаткову постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Додатковою постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
З вказаних постанов вбачається, що 10.05.2024 року о 13:20 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chevrolet Captiva, державний знак НОМЕР_1 , по вул. Журавльова, 5, в с. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запахом алкоголю с порожнини рота та нестійкою ходою; від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Не погоджуючись з постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2024 року та додатковою постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі;
2)акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не відповідає вимогам п. 7 Розділу І Інструкції, оскільки він складений та підписаний не уповноваженою особою, тому що працівник поліції не є представником закладу охорони здоров'я;
3)рапорт капітана поліції Майченко С.С., також не є належним доказом у справі, оскільки в ньому не зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом;
4)рапорт капітана поліції Колончиль О. також не може бути належним доказом у справі оскільки в ньому не відображено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння;
5)перебування ОСОБА_1 за місцем його мешкання в стані алкогольного сп'яніння не утворює склад адміністративного правопорушення;
6)пояснення свідка ОСОБА_2 щодо стану ОСОБА_1 є хибною;
7)відеозапис, який приєднано до матеріалів справи стосується події, яка сталася 11.05.2024 року о 08:57 год., в той час як ОСОБА_1 ставиться у провину подія, яка відбувалась 10.05.224 року о 13:20 год. у зв'язку із чим даний відеозапис не є належним доказом у справі.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанови суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який наполягав на задоволенні апеляційної сарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції, всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, одними із ознак складу даного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому, орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення, повинен довести даний факт.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №577308 від 10 травня 2024 року, вбачається, що 10.05.2024 року о 13:20 год. по вул. Журавльова, 5 в с. Старокозаче Білгород-Дністровського району, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Captiva, державний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода) від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також в протоколі самим ОСОБА_1 зазначено, що з поясненнями свідків не згоден.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №577308 від 10 травня 2024 року додано рапорт, згідно якого вбачається, що капітан поліції Майченко С.С. спільно із ОСОБА_3 здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 . На момент приїзду за вказаною адресою знаходились ВРПП, СОГ та СВ. Також на місці перебував і ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Працівники СОГ проводили слідчі дії. ОСОБА_1 поводив себе агресивно, у зв'язку із чим був попереджений про застосування до нього фізичної сили. Оскільки ОСОБА_1 продовжував перешкоджати проведенню слідчих дій, до нього були застосовані кайданки.
Із рапорту ОСОБА_4 ст. о/у ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції вбачається, що 10.05.2024 року він заступив на добове чергування у складі СОГ. Під час чергування зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що о 13:52 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 стріляв з автомата Калашнікова біля проходної. Потім, у нетверезому стані сів за кермо та поїхав в бік села. В ході відпрацювання даного повідомлення було встановлено, що стріляв ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене в рамках кримінального провадження №12024162240000687, було проведено невідкладені слідчі дії - «обшук», за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 . ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, та під час проведення слідчих дій перешкоджав працівникам поліції. Оскільки ОСОБА_1 продовжував перешкоджати проведенню слідчих дій, до нього були застосовані кайданки.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься до даних рапортів, як до доказів у справі, оскільки інформація, яка в них міститься зводиться до того факту, що 10.05.2024 року ОСОБА_1 на час приїзду працівників поліції перебував за адресою свого мешкання в нетверезому стані. Тобто не перебував за кермом свого транспортного засобу та не керував ним.
Також у матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 10.05.2024 року він знаходився на своєму робочому місці в с. Старокозаче по вул. Журавльова, 5 на охороні заводу. Приблизно о 13:20 год. до проходної заводу під'їхав автомобіль Chevrolet Captiva, державний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився в сильному алкогольному сп'яніння. Він вийшов із автомобіля та попросив, щоб до нього вийшла його жінка - ОСОБА_5 , яка працює завідуючою складу. Після того, як вийшла дружина, вони почали сваритися. ОСОБА_1 відкрив багажник, дістав предмет схожий на автомат та від'їхавши зробив декілька пострілів у повітря. Потім, сів у авто і поїхав у невідомому напрямку. Через деякий час дружина ОСОБА_1 сіла в свій транспортний засіб та поїхала.
До матеріалів справи був долучений відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб, від'їжджає від заводу, потім зупиняться із нього виходить чоловік, підійшов до багажнику, взяв в руки, щось схоже на автомат, підійняв його вгору, здійснив кілька пострілів, поклав його у багажник, сів за кермо та поїхав.
Отже, відеозапис та пояснення ОСОБА_2 , лише зводяться до того факту, що ОСОБА_1 перебував за адресою: АДРЕСА_2 . Також підтверджують той факт, що останній здійснював постріли із зброї. Факт перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння жодним чином не підтверджено.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис - це процеси фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції).
Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об'єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб'єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, працівниками поліції не було долучено до матеріалів жодного відеозапису, який би свідчив про той факт, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явним ознаками алкогольного сп'яніння. Крім того, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не були залучені свідки, що свідчить про те, що процедуру огляду особи на стан сп'яніння було проведено в порушення Інструкції, а тому не може вважатися належним доказом у справі.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який міститься у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 10.05.2024 року о 13:10 год. було направлено до Білгород-Дністровської ЦМЛ, однак подія, яка сталася та інкримінується ОСОБА_1 із пояснень свідка, відбувалася 10.05.2024 року о 13:20 год., тобто незрозумілим є те, що ОСОБА_1 працівники поліції запропонували проїхати до медичного закладу раніше того часу, коли він під'їхав до заводу, та того часу, як працівники поліції приїхали до ОСОБА_1 за місцем його проживання.
Отже, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Інших належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, того що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Згідно ст. ст. 9,245,252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Однак, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 даним порушенням закону та фактичним обставинам не надав належної оцінки, через що прийшов до помилкового висновку про доведеність вини останнього та наявність складу адміністративного правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року №12- рп/2011у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні апеляційним судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 серпня 2024 року та додаткову постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова