ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2025Справа № 910/6968/16 (910/3195/21)
Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи
За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська обл, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд.3, код ЄДРПОУ 14035769)
до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 38519326)
про стягнення заборгованості у розмірі 21 497,34 грн.
в межах справи №910/6968/16
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про банкрутство
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6968/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод".
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення 21 497,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2020 по 31.12.2020 розмірі 21 497,34 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення 21 497,34 грн. залишено без руху; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протягом семи днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом: подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
На виконання вказаної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до Господарського суду міста Києва заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з платіжним дорученням №67 від 26.01.2022 на суму 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято до свого провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення заборгованості у розмірі 21 497,34 грн.грн. до розгляду в межах справи № 910/6968/16 про банкрутство; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказана ухвала суду від 23.11.2022 була надіслана відповідачу 01.12.2022, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1, та у відповідності до конверту з поверненням поштового відправлення №0105493185230 не була отримана відповідачем та повернулась до Господарського суду міста Києва 07.12.2022.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 23.11.2022 є 05.12.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
10.01.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження. Відповідач вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" до Державного підприємства "Укрветсанзавод", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 15.04.2016.
Наразі триває процедура санації Державного підприємства «Укрветсанзавод».
Відповідно до ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Тому суд зазначає, що справа за вказаним позовом підлягає розгляду в межах провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства «Укрветсанзавод» та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У зв'язку з викладеним суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про закриття провадження в справі.
Відповідно до частини десятої статті 81 ГПК України У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч.8 статті 251 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами 1 та 2 статті 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем протягом усього періоду розгляду справи в суді.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.
Державне підприємство "Укрветсанзавод" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пільгові пенсії особам, які працювали на Державному підприємстві "Укрветсанзавод".
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сформованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у період з 01.04.2020 по 31.12.2020 за Державним підприємством "Укрветсанзавод" рахується заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 21 497,34 грн.
Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлялись Головним управлінням пенсійного фонду в Тернопільській області до Державного підприємства "Укрветсанзавод" засобами поштового зв'язку, але зазначена у них сума відповідачем добровільно сплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б» - «з» цієї статті.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі-Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі, серед іншого, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
При цьому, пунктом 6.7 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до другої частини Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вартість витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача у період з 01.04.2020 по 31.12.2020 складає 21 497,34 грн.
За вказаних обставин, оскільки у відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства, наявний обов'язок відшкодувати органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який ним добровільно не виконаний, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, також не надав суду доказів відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, контррозрахунок заявленої позивачем до стягнення суми боргу не навів та наявність заборгованості не спростував.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 21 497,34 грн. з огляду на їх доведеність та обґрунтованість.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору в покладаються на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 38519326) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська обл, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд.3, код ЄДРПОУ 14035769) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 21 497 (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн 34 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 13.02.2025
Суддя А.В. Яковенко