ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2025Справа № 910/14344/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ»
до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни
про стягнення 25 031,61 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни про стягнення 25 031,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №193 від 15.07.2022.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14344/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 27.11.2024, направленою до електронного кабінету відповідача 27.11.2024, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 28.11.2024.
Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки №193 від 15.07.2022 у період з 30.04.2024 року по 08.05.2024 року позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 32255,84 грн, на підтвердження поставки позивач надав видаткові накладні: № Ж-00075214 від 30.0.2024, Ж-00075262 від 30.04.2024, Ж-00078507 від 04.05.2024, Ж-00078508 від 04.05.2024, Ж-00080261 від 08.05.2024, Ж-00080262 від 08.05.2024.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором, не виконав зобов'язання по оплаті поставленого товару, в період з 04.05.2024 року по 06.07.2024 року відповідачем повернуто позивачу товару на загальну суму в 7148,10 грн, відтак у відповідача наявна заборгованість з оплати поставленого товару на загальну суму в 25031,61 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною (покупець, відповідач) укладено договір поставки №193 від 15.07.2022 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки продукти харчування (надалі за текстом "товар"), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами цього договору (п. 1.1. договору).
Поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно видаткових (товаро-транспортних) накладних. Положення договору розповсюджуються на всі поставки товару здійснені в період його дії, незалежно від того чи має накладна згідно якої передано (поставлено) товар покупцю, посилання на цей договір. Сума договору складається з вартості товару поставленого постачальником протягом строку дії цього договору (п. 1.2., п. 1.3. договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення грошових коштів готівкою в касу постачальника в порядку та у строки, обумовлені цим договором. Днем оплати за товар є день зарахування банківською установою коштів на поточний рахунок постачальника та/або день внесення покупцем грошових коштів в касу постачальника. Кошти, що надійшли від покупця, незалежно від призначення платежу зараховуються в рахунок виконання його грошових зобов'язань із найбільш раннім строком виконання.
У відповідності до п. 3.2. договору за попередньою домовленістю сторін цього договору оплата за товар може здійснюватися шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше строку, зазначеного в накладній. Якщо термін оплати за товар не вказано в накладній, розрахунок за товар здійснюється покупцем у строк, що складає не більш ніж: (____) календарних днів за ковбасні вироби з моменту отримання товару; (___) календарних днів за м'ясо та інші м'ясну продукцію (м'ясні полуфабрикати, м'ясна сировина тощо) з моменту отримання товару.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки здійснюються на умовах 100% попередньої оплати (строк оплати - не пізніше дня отримання товару), якщо у п. 3.2. цього договору не визначений строк відстрочки платежу. Крім того, постачальник має право застосовувати оперативно-господарську санкцію до покупця у вигляді переведення його на попередню оплату товару у випадку наявності у покупця заборгованості за раніше поставлений товар.
Даний договір набирає чинності з моменту дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а по грошовим зобов'язанням - до повного їх виконання (п. 6.1. договору).
На виконання умов договору згідно видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи: № Ж-00075214 від 30.0.2024, Ж-00075262 від 30.04.2024, Ж-00078507 від 04.05.2024, Ж-00078508 від 04.05.2024, Ж-00080261 від 08.05.2024, Ж-00080262 від 08.05.2024, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 255,84 грн.
Відповідачем здійснено повернення позивачу товару на загальну суму 7148,10 грн, що підтверджується № П-00067321 від 04.05.2024, П-00067205 від 04.05.2024, П-00102540 від 06.07.2024, П-00102538 від 06.07.2024, П-00102524 від 06.07.2024, П-00102541 від 06.07.2024.
Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар не здійснив, у зв'язку із чим, у позивача виникла заборгованість у сумі 25031,61 грн. (з врахуванням сальдо на початок періоду з 30.04.2024 року мінус 76,13 грн).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №193 від 15.07.2022, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки продукти харчування, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами цього договору.
Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № Ж-00075214 від 30.0.2024, Ж-00075262 від 30.04.2024, Ж-00078507 від 04.05.2024, Ж-00078508 від 04.05.2024, Ж-00080261 від 08.05.2024, Ж-00080262 від 08.05.2024, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 255,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки здійснюються на умовах 100% попередньої оплати (строк оплати - не пізніше дня отримання товару), якщо у п. 3.2. цього договору не визначений строк відстрочки платежу.
У відповідності до п. 3.2. договору за попередньою домовленістю сторін цього договору оплата за товар може здійснюватися шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше строку, зазначеного в накладній. Якщо термін оплати за товар не вказано в накладній, розрахунок за товар здійснюється покупцем у строк, що складає не більш ніж: (____) календарних днів за ковбасні вироби з моменту отримання товару; (___) календарних днів за м'ясо та інші м'ясну продукцію (м'ясні полуфабрикати, м'ясна сировина тощо) з моменту отримання товару.
Отже, за змістом договору сторони не погодили строку відстрочки платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.
З огляду на наведене, оскільки строк оплати товару за фактично поставлений товар сторонами встановлений не був, то відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття. За таких обставин, строк оплати поставленого відповідачу товару настав.
Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань, повну оплату поставленого позивачем товару, а саме на суму 32 255,84 грн, не здійснив.
Водночас, відповідачем здійснено повернення позивачу товару на загальну суму 7148,10 грн, що підтверджується № П-00067321 від 04.05.2024, П-00067205 від 04.05.2024, П-00102540 від 06.07.2024, П-00102538 від 06.07.2024, П-00102524 від 06.07.2024, П-00102541 від 06.07.2024.
Отже, залишок несплаченої сума поставленого товару за договором поставки становить 25031,61 грн. (з врахуванням сальдо на початок періоду з 30.04.2024 року мінус 76,13 грн).
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Доказів оплати заборгованості у сумі 25031,61 грн та заперечень щодо обставин, наведених у позові відповідачем суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором поставки №193 від 15.07.2022 у сумі 25031,61 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 25031,61 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» (10025, Україна, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Сергія Параджанова, будинок, 127; ідентифікаційний код 32122069) заборгованість у розмірі 25031,61 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.02.2025.
Суддя О.В. Гулевець