Справа № 552/5804/23 Номер провадження 33/814/96/25Головуючий у 1-й інстанції Калько О. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
11 лютого 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Козленка О.М. та прокурора Богатирьова Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Козленка Олексія Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,-
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та з урахуванням ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605.60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі протоколів №484,485,486,487,488,489 від 01 жовтня 2023 року про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, які надійшли до суду з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області.
Так, у протоколах зазначено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді тимчасового виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » будучи військовою посадовою особою Збройних сил України відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» та до примітки до 172-7 КУпАП, являючись суб'єктом на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» у порушення вимог ч. 1 ст.28 вищезазначеного закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час видачі та підписання наказів від 01 травня 2023 року № 723, 01 червня 2023 року № 1030, 01 липня 2023 року № 1416 відповідно до яких, ОСОБА_1 наказав виплатити військовослужбовцям премію за квітень 556%, травень 535% та за червень 2023 року - 535% у відсотках до посадового окладу, в тому числі і стрільцю 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - солдату ОСОБА_2 , який є рідним братом його дружини, тобто близькою людиною, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 та ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024, ОСОБА_1 через свого захисника - адвоката Козленка Олексія Миколайовича подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, та винести нову постанову якою провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Прокурор Богатирьов Д.К. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Козленко О.М., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Встановлені обставини
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до витягу з наказу начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України від 05.10.2018 N? 534 підполковника ОСОБА_1 призначено заступником військового комісара - начальником мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відповідно до витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 24.02.2022 N? 77 підполковника ОСОБА_1 призначено заступником начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальником сектору мобілізаційно - оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Згідно витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.05.2023 N? 460 полковника ОСОБА_1 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян: актовий запис про народження N? 12 від 10.05.1979 - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 (батько) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (мати); актовий запис про народження N? 4 від 26.01.1985 - ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (батько) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 (мати). Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян: актовий запис про шлюб N? 1940 від 26.11.2005 - зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (прізвище після одруження - ОСОБА_7 ); актовий запис про шлюб N? 1 від 13.02.2015 - повторно зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 ,. та ОСОБА_8 ,. (прізвище після одруження - ОСОБА_7 ). Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним братом дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є останньому близькою особою.
Так, наказами ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_9 від 01.05.2023 №723, від 01.06.2023 №1030, від 01.07.2023 №1416 прийнято рішення про виплату військовослужбовцям премій за квітень 556%, травень 535% та за червень 2023 року - 535% у відсотках до посадового окладу, в тому числі і стрільцю 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - солдату ОСОБА_2 , який є рідним братом дружини ОСОБА_1
26.07.2023 Департаментом моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_10 про надання інформації щодо діяльності ОСОБА_1
16.08.2023 Національним агентством з питань запобігання корупції отримано від ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідь на запитувану 26.07.2023 запитом №39-02/16593-23 інформацію та посвідчені копії документів.
08.09.2023 Заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_10 складено висновок про виявлення у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення пов'язаного з корупцією.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що в силу професійної загрози в період воєнного стану не міг вникнути в деталі діючого законодавства про корупцію тому вважав, що діяв в межах закону і в цьому був впевнений
Мотиви суду
Згідно з положеннями частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
Відповідно до п.п. «г» п.1. ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є особою на яку поширюється вимоги та обмеження, встановлені цим Законом, тобто є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, що передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КпАП України суд першої інстанції виходив з того, що останній, перебуваючи на посаді тимчасового виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у встановленому законом порядку не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який був реалізований під час видачі та підписання наказів про виплату військовослужбовцям премії за квітень, травень, червень 2023 року у відсотках до посадового окладу, в тому числі і солдату ОСОБА_2 , який є рідним братом його дружини та не повідомив у встановленому Законом порядку безпосереднього керівника про реальний конфлікт інтересів або Національне агентство з питань запобігання корупції, не утримався від прийняття рішень, зокрема не вжив заходів щодо врегулюванню реального конфлікту інтересів, що виник у нього під час видачі та підписання вищезазначених наказів відносно своєї близької людини, чим порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені п.2,3,4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
З даним висновком погоджується і апеляційний суд.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2023 року начальником 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України Калашником В. складено відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення №484,485,486,487,488,489, пов'язанні з корупцією за ч.1 та ч.2 ст. 172- КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019р. в справі №149/2498/17).
В протоколах про адміністративні правопорушення №484,485,486,487,488,489 від 01 жовтня 2023 року, датою виявлення правопорушення зазначено дату встановлення складу адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 згідно протоколів , тобто 01 жовтня 2023 року.
В постанові місцевий суд зазначив, що датою виявлення адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 слід вважати дату початку перевірки дій ОСОБА_1 , про що зазначено у висновку заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто 08 вересня 2023 року, а не 26 липня 2023 року - з дня направлення запиту Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції до ІНФОРМАЦІЯ_10 про надання інформації щодо діяльності ОСОБА_1 , оскільки сам факт направлення такого запиту не свідчить про виявлення ознак корупційного правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, через те, що останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.
Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що моментом (днем) виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2023 року за вх. №22107/06-23 Національне агентство з питань запобігання корупції отримало від ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідь на запитувану 26 липня 2023 року запитом №39-02/16593-23 інформацію та посвідчені копії документів, які в свою чергу стали підставою для складання висновку про виявлення у діях ОСОБА_1 ознак правопорушень пов'язаних з корупцією від 08 вересня 2023 року та відповідно в подальшому складання протоколів про адміністративні правопорушення №484,485,486,487,488,489 від 01 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 за порушення ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що датою виявлення вчинених правопорушень ОСОБА_1 є саме 16 серпня 2023 року, інших доказів, які б свідчили про те, що посадова особа, яка уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення збирала додаткові докази вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень після 16 серпня 2023 року матеріали провадження не містять та прокурором у судовому засіданні не надані.
З урахуванням наведеного початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення у цій справі необхідно обчислювати із 16 серпня 2023 року, оскільки 16 серпня 2023 року до уповноваженого органу надійшли відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення, тобто було проаналізовано та зібрано фактичні дані, які були надані ІНФОРМАЦІЯ_11 та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративно правопорушення від 08 вересня 2023 року, відтак строк накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 38 КУпАП, спливає через шість місяців з моменту виявлення.
Однак, судом першої інстанції. накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення 02 вересня 2024 року, тобто після закінчення строку передбаченого для накладення такого стягнення.
Разом з цим, місцевий суд зазначив, що провадження та строк розгляду справи відповідно до вимог ч.4 ст. 277 КУпАП зупинялись судом в період з 29.11.2023 по 26.12.2023, з 11.03.2024 по 03.06.2024 та з 03.06.2024 по 02.09.2024, відтак шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.
З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд не погоджується, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, а тому строк розгляду справи не є тотожним зі строком притягнення до адміністративної відповідальності, зупинення якого КУпАП не передбачено.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Слід також зазначити, що встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб'єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов'язків.
Під час розгляду справи апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» №13 для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз'яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
З огляду на наведене, на час винесення постанови місцевого суду 02 вересня 2024 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, відтак місцевий суд дійшов помилкових висновків про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Козленка О.М. підлягає задоволенню, а постанова судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024 року в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн та судового збору в розмірі 605.60 грн на користь держави - скасуванню із закриттям провадження в цій частині у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
В частині визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, постанова місцевого суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Козленка Олексія Миколайовича - задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024 року в частині застосування до ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн та судового збору в розмірі 605.60 грн на користь держави - скасувати.
Провадження в цій частині закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В іншій частині постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко