Справа № 619/820/19 Номер провадження 22-ц/814/1307/25Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
06 лютого 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Кузнєцової О.Ю., Пікуля В.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - в особі правонаступників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання права користування будинком та земельною ділянкою, про примусове виселення, де в третій особі є 6-а Харківська державна нотаріальна контора, Садівниче товариство «Монтажник», Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Садівничого товариства «Монтажник», ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку та садовий будинок за набувальною давністю, де в третій особі є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, 6-а Харківська державна нотаріальна контора
за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича на ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2024 року,
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяник С.А. від 23.09.2024року про закриття провадження у цивільній справі № 619/820/19 відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що відсутні законні підстави для закриття провадження у справі в частині наведених вимог.
Закриття провадження у справі є неможливим адже вимогами ЦПК України не передбачено таких підстав для закриття провадження по справі, які зазначено адвокатом Овсяник С.А., співпадіння особи ОСОБА_3 , як відповіча та правонаступника позивача в одній особі.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяник С.А. від 09.10.2023 року про закриття провадження у цивільній справі № 619/820/19 відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що відсутні законні підстави для закриття провадження у справі в частині наведених вимог.
Не погодившись із вказаними ухвалами, їх в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_3 - адвокат Овсяник С.А.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема, щодо закриття провадження у справі.
Системне тлумачення положень частини першої статті 353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та інші), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та інші).
Законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі (пункт 15 частини першої статті 353 ЦПК України).
Отже, ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про закриття провадження не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до ухвалення судового рішення по суті спору й окремо від цього рішення.
Оскарження таких ухвал в апеляційному порядку можливе лише разом з судовим рішенням по суті спору.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
В ухвалі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягти.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою та запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. UnitedKingdom, заява 8225/78, § 57, від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v.France, заява 29731/96, § 96).
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом.
Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об'єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункту 4 частини п'ятої статті 357 цього Кодексу.
Так, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від29 січня 2020 року у справі № 127/13362/13-ц (провадження 61-14123св19); від 15 квітня 2020 року у справі № 757/30485/19 (провадження 61-3648ск20); від 22 лютого 2021 року у справі № 720/2072/19 (провадження 61-2157ск21).
За таких обставин, апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича на ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2024 року підлягають поверненню апелянту.
Керуючись п.4 ч.5 ст.357, ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича на ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2024 року - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Т.В. Одринська
Судді: О.Ю. Кузнєцова
В.П. Пікуль