пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 лютого 2025 року № 903/135/25
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі № 903/135/25
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан»
про визнання неправомірними та незаконними протоколів загальних зборів, затвердження тарифу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
06.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан», в якій просить суд:
- визнати неправомірними та незаконними протоколи № 2 від 19.06.2020 та № 1 від 26.02.2023 загальних зборів ОСББ «Каштан»;
- затвердити, залишити в силі тариф 5,00 грн м2 загальної площі, який затверджений протоколом № 2 від 19.06.2019 питання № 6 загальними зборами ОСББ «Каштан»;
- зобов'язати інформаційно-розрахунковий центр м.Володимир, Волинської області провести з червня 2020 року перерахунок по о/р 85 ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається порушення відповідачем процедури проведення зборів та голосування, передбаченої ст.10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Статуту О'бєднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан», необгрунтованого зростання плати та порушення конституційних прав позивача, а також права останньої як споживача, оскільки не замовляла і не потребувала утеплення будинку чи укладення договору з Фондом енергоефективності.
При цьому, позивач зазначає, що вона є звільненою від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2018(відсутній номер справи чи провадження), а також ч.3 ст. 42 Закону України "Про захист прав споживачів"(ще не набрав чинності).
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з такого.
Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Також, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
За приписами ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частинами 1-3 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно із ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
На переконання суду, посилання позивача ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставним, оскільки спір стосується захисту її прав, як співвласника майна багатоквартирного будинку, про захист порушеного права на управління будинком, зобов'язання вчинити дії для відновлення становища, а не як споживача в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" (заява № 377/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства").
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Тому, ОСОБА_1 за подання позовної заяви слід було сплатити судовий збір у розмірі 12112,00 грн (3028,00 грн х 4), як за чотири немайнових вимоги.
При цьому, слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів:УК у м.Луцьку/Луцька отг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA238999980313131206083003550, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).
У відповідності до п.1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає, що при зверненні до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивачу слід сплатити в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 12112,00 грн та надати суду відповідні докази сплати.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№01-52/139/25 від 06.02.2025) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення їй цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: подати суду докази сплати судового збору у розмірі 12112,00 гривень.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 11.02.2025.
Суддя А. С. Вороняк