пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
05 лютого 2025 року Справа № 903/432/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ»
до відповідача: Фермерського господарства “Віладіна»
про стягнення 155088,00 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
Суть спору: 30.04.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» до Фермерського господарства “Віладіна» про відшкодування виплаченої суми за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 155088,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов'язок відповідача відшкодувати позивачу виплачену суму страхового відшкодування за шкоду, завдану водієм під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Ухвалою суду від 01.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 28.05.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, позивачу - відповідь на відзив.
13.05.2024 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що 06.06.2022 застрахований транспортний засіб Nissan Qashqai 2020 р.в., по VIN коду НОМЕР_1 був уже проданий іншій особі (закріплений за авто новий д.н.з. НОМЕР_2 ). Крім того, звертає увагу суду, що наданий позивачем звіт про оцінку автомобіля Nissan Qashqai від 27.01.2022 виконаний ТОВ “АК Експерт сервіс» на замовлення невідомо кого, без залучення відповідача, не може досліджуватися та оцінюватися судом як належний та допустимий доказ визначення вартості ремонту транспортного засобу, оскільки, у звіті про оцінку автомобіля не було зазначено те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що висновок підготовлено для подання до суду. Зазначає, що долучена до позову заява страхувальника ПП “Віп-рент» від 01.06.2022 року адресована на адресу позивача щодо перерахунку страхового відшкодування стосується зовсім іншого транспортного засобу (Mitsubishi L200), також у матеріалах справи відсутні будь які докази щодо проведеного ремонту застрахованого автомобіля. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 11.06.2024.
Ухвалою суду від 11.06.2024 постановлено здійснити перехід розгляду справи № 903/432/24 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/432/24 за правилами загального позовного провадження; призначено по справі судову експертизу; проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено таке питання: Яка станом на 24.12.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qashqai 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 , без ПДВ, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу та з врахуванням отриманих ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.12.2021 за участю вказаного автомобіля, на 545 км+300 м а/д М-06-Київ-Чоп?; матеріали справи направлено Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз; на час проведення експертизи провадження у справі № 903/432/24 зупинено.
05.07.2024 на адресу суду від Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз надійшло клопотання № 5402/15/вих.-24/ЛЕП від 02.07.2024 про погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів.
Ухвалою суду від 08.07.2024 погоджено експерту Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз проведення експертизи у справі № 903/432/24 в строк понад 90 календарних днів.
12.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз № 2532-Е від 10.09.2024 про надання додаткових даних для проведення експертизи, а саме:
- надати на дослідження автомобіль Nissan Qashqai, 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 в тому стані в якому він був після ДТП 24.12.2021 (забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи);
- якщо неможливо надати на дослідження автомобіль Nissan Qashqai, 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 в тому стані в якому він був після ДТП 24.12.2021, вказати чи проводити дослідження поставленого судом питання занаданим матеріалами господарської справи;
- якщо дослідження проводити за наданими матеріалами справи, додатковонадати для дослідження кольорові фотознімки автомобіля Nissan Qashqai, 2020р.в., номер кузова НОМЕР_1 , в пошкодженому стані, в т.ч. в електронному форматі.
Ухвалою суду від 13.09.2024 провадження у справі № 903/432/24 поновлено з 02.10.2024; розгляд клопотання експертів № 2532-Е від 10.09.2024 призначено на 02.10.2024; запропоновано сторонам подати суду: 1) письмові пояснення щодо клопотання експерта № 2532-Е від 10.09.2024, а саме чи можливо надати експерту(забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи) на дослідження автомобіль Nissan Qashqai, 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 в тому стані в якому він був після ДТП 24.12.2021; 2) кольорові фотознімки автомобіля Nissan Qashqai, 2020р.в., номер кузова НОМЕР_1 , в пошкодженому стані, в т.ч. в електронному форматі; 3) докази оплати ЛНДІСЕ вартості експертизи (рахунок 24-2532 від 10.09.2024 на 15145,60 грн з кожного окремо).
30.09.2024 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду, на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2024, подав лист № 52326 від 30.09.2024 до якого долучено докази оплати ЛНДІСЕ вартості експертизи та DVD-диск з кольоровими фотознімками пошкодженого автомобіля марки Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 , також зазначив, що надати для огляду автомобіль не має змоги, оскільки даний транспортний засіб не належить на праві власності позивачу і місце знаходження його на даний час не відоме, а тому просить експертизу проводити за наданими матеріалами справи. Даний лист з додатками долучено до матеріалів справи.
01.10.2024 відповідач через систему електронний суд, на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2024, подав додаткові пояснення в яких підтримує клопотання експерта, просить судове засідання 02.10.2024 проводити без участі його представника, до пояснень долучає докази оплати ЛНДІСЕ вартості експертизи. Дані пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 02.10.2024 клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз № 2532-Е від 10.09.2024 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи задоволено частково; надано експерту докази оплати проведення експертизи та для дослідження DVD+RDL-диск "Verbatim" з кольоровими фотознімками в електронному форматі автомобіля Nissan Qashqai, 2020р.в., номер кузова НОМЕР_1 , в пошкодженому стані; повідомлено експерта, що дослідження поставленого судом питання проводити занаданими матеріалами справи №903/432/24; в іншій частині клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз № 2532-Е від 10.09.2024 відмовлено; зупинено провадження у справі №903/432/24 на час проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.06.2024, до одержання експертного висновку.
25.12.2024 від Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 10475/15/вих.-24/ЛЕП від 23.12.2024 з висновком експерта № 2532-Е від 23.12.2024.
Ухвалою суду від 07.01.2025 провадження у справі № 903/432/24 поновлено з 21.01.2025; строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів; підготовче засідання призначено на 21.01.2025.
20.01.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав заяву про проведення засідання без участі представника позивача за наявними матеріалами, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання 21.01.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 07.01.2025) до його електронного кабінету 07.01.2025.
В судовому засіданні 21.01.2025 суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.02.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 05.02.2025.
04.02.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав заяву про проведення засідання без участі представника позивача за наявними матеріалами, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання 05.02.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 21.01.2025) до його електронного кабінету 22.01.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України, у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За визначенням п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
встановив:
24.12.2021 року о 14 год.00 хв. на автодорозі Київ-Чоп М-06545 км+300м, водій транспортного засобу Volvo FH, д.н.з. НОМЕР_4 із напівпричепом Legros FMA д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 , під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, як найманий працівник Фермерського господарства «Віладіна», вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався на зустріч.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 24.12.2021 о 14 годині 00 хвилин на автодорозі Київ-Чоп М-06545 км + 300 м керував транспортним засобом Volvo FH, д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричепом Legros FMA, д.н.з. НОМЕР_5 , при зустрічному роз'їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai, номерний знак д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч, що потягло за собою їх пошкодження, чим було порушено вимоги п.п. 13.3 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до додатку № 1 від 01.07.2021 до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700\21-AVIS від 30.12.2020 укладеного між Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» (страховик) та Приватним підприємством «Віп-Рент» (страхувальник) був застрахований автомобіль Nissan Qashqai, номерний знак д.н.з. НОМЕР_3 , на підставі чого страхувальник звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
27.06.2022 страховиком на підставі звіту №171/22 від 27.01.2022 про оцінку автомобіля та зобов'язуючої пропозиції було складено страховий акт №СТОКА-18135 та розрахунок страхового відшкодування до нього, згідно якого розрахована сума страхового відшкодування склала 282588,00 грн.
02.02.2022 ПП «Biп-Рент» (власник ТЗ «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_3 ) звернулись до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою на виплату страхового відшкодування. На підставі вищезазначених документів 13.04.2022 AT «СГ «ТАС» (приватне) (згідно полісу ОСЦПВ № АР-9337648) було перераховано потерпілому страхове відшкодування в сумі 127500,00 грн, що підтверджується розрахунком в страховому акті та листом від AT "СГ "ТАС" №09829/9122 від 12.07.2022. Тому страхове відшкодування розраховане за такою формулою: 282588,00 грн - 127500,00 грн = 155088,00 грн.
Позивачем на підставі вищевказаних документів здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 155088,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 31581 від 28 червня 2022 року.
З метою досудового врегулювання спору 10.03.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу № 47597 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу, однак останній залишив її без задоволення.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимого (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2022 року ОСОБА_1 , працюючого у ФГ «Вілладіна» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідач у відзиві на позов той факт, що ОСОБА_1 24.12.2021 перебував у трудових відносинах з ФГ «Вілладіна» і виконував під час скоєння ДТП трудові (службові) обов'язки, не заперечував.
Пунктом 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Ця норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування» до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Враховуючи норми ст. 993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування» позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки внаслідок ДТП, що сталася 24.12.2021.
Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закріплює принцип змагальності сторін - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За умовами ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.43 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 11.06.2024 призначено по справі судову експертизу; проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено таке питання: Яка станом на 24.12.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qashqai 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 , без ПДВ, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу та з врахуванням отриманих ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.12.2021 за участю вказаного автомобіля, на 545 км+300 м а/д М-06-Київ-Чоп?; матеріали справи направлено Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз; на час проведення експертизи провадження у справі № 903/432/24 зупинено.
25.12.2024 від Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 10475/15/вих.-24/ЛЕП від 23.12.2024 з висновком експерта № 2532-Е від 23.12.2024 відповідно до якого експертом зроблено висновок, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qashqai 2020 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу та з врахуванням отриманих ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.12.2021 за участю вказаного автомобіля, на 545 км+300 м а/д М-06-Київ-Чоп, станом на 24.12.2021, могла становити 403793,23 грн.
Судом встановлено, що у висновку експерта № 2532-Е від 23.12.2024 зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу та з врахуванням отриманих ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.12.2021 могла становити 403793,23 грн, тобто дана сума є більшою ніж розрахована сума страхового відшкодування 282588 грн на підставі звіту №171/22 від 27.01.2022 про оцінку автомобіля.
З огляду на призначення судом експертизи, наявність висновку експерта № 2532-Е від 23.12.2024та відсутність у відповідача будь яких зауважень щодо нього, судом відхиляються заперечення відповідача про не підтвердження позивачем належними доказами вартості завданої шкоди.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Згідно з частинами першою, другою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Такий правовий висновок, який є загальним алгоритмом судового розгляду спору, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі №916/2479/17.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір завданої шкоди та надано належні докази протиправної поведінки водія ОСОБА_1 , який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ФГ «Вілідіна» та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 155088,00 грн обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за проведення експертизи № 2532-Е від 23.12.2024 позивачем сплачено 15145,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 23.09.2024.
Зазначений висновк експертиз був врахований судом як докази під час розгляду справи та ухвалення судового рішення, відповідно витрати позивача на його проведення є обґрунтованими, безпосередньо пов'язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Враховуючи приписи щодо розподілу судових витрат в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн судового збору та 15145,60 грн витрат на проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Віладіна» (с.Підбереззя, Луцький район, Волинська область, 45730, код ЄДРПОУ 34244793) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» (вул.І.Федорова,32-А, м.Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524) 155088,00 грн (сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 00 коп.) страхового відшкодування, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору та 15145,60 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 60 коп.) витрат на проведення експертизи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
11.02.2025.
Суддя А. С. Вороняк