пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 лютого 2025 року Справа № 903/22/25
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від позивача: Сініцина Л.М.
від відповідача: Марач В.В.
взяв участь прокурор: Рішко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову, про залишення позову без руху, про надання додаткового строку на подачу відзиву у справі №903/22/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн,
06.01.2025 заступник керівника Волинської обласної прокуратури сформував в системі “Електронний суд» позовну заяву в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн, в т.ч.: 1794474 грн безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування приміщенням готелю "Лісова пісня" за адресою: м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 12, за період з 02.04.2017 по 25.02.2018; 2609543,69 грн інфляційні втрати та 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач упродовж періоду з 02.04.2017 по 25.02.2018 використовував будівлю готелю “Лісова пісня» за адресою: м. Ковель, бульвар Л. Українки, 12, за відсутності будь-яких правових підстав (права власності, користування, оренди, тощо), а також без сплати орендної плати.
Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.02.2025 року о 10:45 год, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; прокурору та позивачу - відповідь на відзив.
21.01.2025, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення виконання майбутнього (можливого) рішення, прокурором подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ПрАТ "Волиньтурист", в межах суми 4404017,69 грн, що відповідає розміру стягнення за позовом у справі № 903/22/25.
Ухвалою суду від 22.01.2025 заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в межах суми 4404017,69 грн, що належать Приватному акціонерному товариству "Волиньтурист" (вул.Гайова,2, урочище Гушово, с.Світязь, Шацький район, Волинська область, 44021, код ЄДРПОУ 02593659) і знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.
27.01.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих судом відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 22.01.2025. При цьому вказує, що відповідач надалі здійснює свою господарську діяльність, отримує доходи, має найманих працівників. Крім того, на праві приватної власності відповідачу належить нерухоме майно загальною площею більше 8 тис кв.м., за рахунок якого може бути погашена заборгованість у випадку задоволення позову. Звертає увагу суду, що відповідач не є боржником у жодному виконавчому провадженні, щодо нього відсутні інші провадження щодо стягнення заборгованості, окрім поданих прокурором. Вартість нерухомого майна відповідача є об'єктивно більшою, ніж сума заявлених вимог. Арешт рахунків навпаки призведе до зупинення господарської діяльності відповідача, що в свою чергу ускладнить виконання рішення суду.
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., ухвалою суду від 29.01.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову прийняв до розгляду. Розгляд клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову по справі № 903/22/25 призначив у судовому засіданні на 03 лютого 2025 року о 12:00 год.
30.01.2025 заступник керівника Волинської обласної прокуратури сформував в системі “Електронний суд» заперечення на клопотання відповідача про скасування захлдів забезпечення позову, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання. При цьому вказує, що клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову є необгрунтованим, оскільки на його підтвердження не надано належних та допустимих доказів того, що накладення арешту на грошові кошти перешкодить господарській діяльності відповідача, призведе до її зупинення чи порушення прав та інтересів працівників. Звертає увагу суду, що відповідач безпідставно стверджує про те, що за рахунок належного йому на праві власності нерухомого майна може бути погашена заборгованість у випадку задоволення позову, оскільки відповідне нерухоме майно перебуває під арештом у іншій справі і яке до зняття арешту не підлягатиме відчуженню.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову у справі №903/22/25 розподілено судді Вороняку А. С., з підстав перебування судді Гарбара І.О. у відпустці.
Згідно відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Гарбар І.О. з 31.01.2025 по 09.02.2025 перебуватиме у відпустці.
Ухвалою суду від 31.01.2025 (суддя Вороняк А.С.) відвести суддю Господарського суду Волинської області Вороняка Андрія Сергійовича від розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову у справі №903/22/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн. Клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову у справі №903/22/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн передати уповноваженій особі апарату суду для визначення судді для його розгляду.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2025 справу розроділено судді Гарбару І.О.
Ухвалою суду від 10.02.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову у справі №903/22/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 11 лютого 2025 року о 10:45 год.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача просили відмовити у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні в режимі відекоконференції представник відповідача просив скасувати заходи забезпечення позову, а також заявив усне клопотання про залишення позову без руху та про надання додаткового строку на подачу відзиву.
Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.01.2025 по справі № 903/22/25, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для пред'явлення позову стало те, що ПрАТ "Волиньтурист" за відсутності правових підстав користувалось державним майном - приміщенням готелю "Лісова пісня", яке знаходиться за адресою м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 12, з 15.08.2016 до 24.10.2018, а також не сплачувало за вказаний період оренду плату за його використання.
21.01.2025, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення виконання майбутнього (можливого) рішення, прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ПрАТ "Волиньтурист", в межах суми 4404017,69 грн, що відповідає розміру стягнення за позовом у справі № 903/22/25.
Ухвалою суду від 22.01.2025 заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в межах суми 4404017,69 грн, що належать Приватному акціонерному товариству "Волиньтурист" (вул.Гайова,2, урочище Гушово, с.Світязь, Шацький район, Волинська область, 44021, код ЄДРПОУ 02593659) і знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 14.12.2022 у справі № 922/1369/22, від 11.12.2023 у cправі № 904/1934/23, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме Відповідач має доводити обставини, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За загальним правилом, враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.
Проте, суд повторно наголошує, що Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала в тому числі висновок, що відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо діяльності та фінансового стану товариства (в тому числі відомості стосовно комерційної діяльності товариства, фінансово-економічного стану, а також відомості про банківські рахунки товариства та проведені за ними операції) у розумінні статті 21 Закону України "Про інформацію" та статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, тобто інформацією з обмеженим доступом, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі про задоволення позову в разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.
Разом з цим, відповідач не обґрунтовує позицію того, яким чином накладення арешту на відкриті ним рахунки в банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах оспорюваної суми порушує його права чи призводить до її зупинення, доказів цьому не надає, а саме лише посилання на згадані обставини, без надання належних цьому доказів, не свідчить про те, що застосовані заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти у межах суми спору, створять перешкоди у господарській діяльності відповідача чи порушать права та інтереси працівників.
Також, відповідач не зазначає про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, що в сукупності може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, а навпаки, представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що на арештованих рахунках відсутні кошти.
Щодо тверджень відповідача про те, що останньому на праві власності належить нерухоме майно площею більше 8 тис кв.м, за рахунок якого може бути погашена заборгованість у випадку задоволення позову, то як з'ясовано в судовому засіданні дане майно перебуває під арештом у кримінальному провадженні і до зняття арешту не підлягатиме відчуженню.
Разом з тим, суд враховує, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
При цьому, заявником не надано жодних доказів, які б спростовували необхідність у застосуванні таких заходів, а також підтверджували б, що необхідність у таких заходах відпала.
Відтак, обставини, якими відповідачем обґрунтовано клопотання, не вказують на зміну або зникнення підстав, які було покладено судом в основу забезпечення позову, які було наведено в ухвалі суду від 22.01.2025.
Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення не наведено.
Таким чином, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст.145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.01.2025 слід відмовити.
Щодо усного клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, судом враховано наступне.
Представник відповідача в судовому засіданні вказує, що:
- прокурор звернувся з двома різними позовними заявами;
- відсутні докази на підписання позовної заяви Бабенковим О.Ю.;
- в позовній заяві відсутній індекс Волинської обласної прокуратури;
- в позовній заяві вказано відповідача ПрАТ “Волиньтурист» (скорочена назва), а не Приватне акціонерне товариство “Волиньтурист».
Як слідує з матеріалів справи, заступник керівника обласної прокуратури сформував в системі “Електронний суд» позовну заяву №15-26 вих.25 від 03.01.2025 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про стягнення 4404017,69 грн, в т.ч.: 1794474 грн безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування приміщенням готелю "Лісова пісня" за адресою: м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 12, за період з 02.04.2017 по 25.02.2018; 2609543,69 грн інфляційні втрати та 3 % річних (а.с.1-9).
Також в додатках до позовної заяви сформованої в системі “Електронний суд» долучено ідентичну позовну заяву №15-26 вих.25 від 03.01.2025 (а.с.30-38), тільки в pdf- форматі, яка підписана власноручно заступник керівника обласної прокуратури Бабенковим О.Ю.
Щодо підписання позовної заяви Бабенковим О.Ю., судом враховано, що оскільки позовна заява зареєстрована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом, то у суду немає сумнівів щодо підписання позовної заяви.
Також, судом враховано, що Бабенков Олександр Юрійович є заступником керівника обласної прокуратури, даний факт є загальнодоступним на офіційному сайті Волинської обласної прокуратури (https://vol.gp.gov.ua/ua/guidance.html).
Щодо відсутнього індексу Волинської обласної прокуратури та зазначення скороченої організаційно-правової форми відповідача ПрАТ “Волиньтурист».
Суд бере до уваги, що Статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивіль-них прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що прокурором дотримано порядок подання позовної заяви, а не зазначення індексу і зазначення скороченої організаційно-правової форми відповідача, не є підставою для залишення позову без руху.
Також, судом враховано, що представником відповідача у заяві про скасування заходів забезпечення позову взагалі не зазначено, ні позивача, ні відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, в задоволенні усного клопотання представника відповідача про залишення позову без руху слід відмовити.
Щодо усного клопотання представника відповідача про надання додаткового строку на подачу відзиву, судом враховано наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 16.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.62).
Отже, строк для подачі відзиву до 31.01.2025 включно.
Разом з цим, судом враховано, що відповідач зареєстрував Електронний кабінет 23.01.2025, що підтверджується відповіддю №6989709 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСМІТС.
Навіть, якщо враховувати отримання позову і ухвали 23.01.2025, то строк для подачі відзиву до 07.02.2025.
Станом на 11.02.2025 відзив відповідачем не подано, причин поважності не подання відзиву представником відповідача не подано, а тому з врахуванням вищевикладеного, в задоволенні усного клопотання представника відповідача про надання додаткового строку на подачу відзиву слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “Волиньтурист» про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
2. В задоволенні усного клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, відмовити.
3. В задоволенні усного клопотання представника відповідача про надання додаткового строку на подачу відзиву, відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.
Повна ухвала підписана 11.02.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І. О. Гарбар