справа № 752/6763/24
провадження № 33/824/257/2025
30 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г.М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року в складі судді Первушиної О.С., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП - штраф в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
01.10.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки наданим доказам, не взято до уваги доводи сторони захисту, внаслідок чого винесено незаконне рішення.
Зазначив, що жодних із зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення підстав, а саме ознак алкогольного сп'яніння, які зазначені в протоколі, у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено не було.
Крім цього, є недопустимим з боку працівників поліції пропонувати особі відмовитися від проходження огляду, що може бути розцінено як схиляння до вчинення правопорушення, тобто очевидною провокацією. Поліцейські також повідомляли водію, що у медичному закладі він має право самостійно проходити огляд, вони проводять огляд тільки на місці зупинки. Без зазначених протиправних дій працівників поліції зазначене правопорушення не було б вчинено.
Матеріали справи не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки відеозйомка є не безперервною та не фіксує всіх обставин справи.
В судовому ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Різник І. А. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення і відомості, які відображені в ньому є лише одним із доказів, на підставі яких суд, в ході розгляду справи, встановлює наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, джерела доказів, перелік яких вказаний в ст. 251 КУпАП, дає можливість суду оцінити кожен з доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №725769, 15 березня 2023 року о 19 год. 40 хв., ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Глушкова, 12-22,керуючи транспортним засобом Dodge, днз НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу Audi, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він мав намір перестроїтися, і скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. При ДТП дані ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з ухваленим рішенням в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №725770, 15 березня 2023 року о 20 год. 50 хв., ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Глушкова, 26 керував транспортним засобом Dodge, днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До вказаного протоколу долучено відеозапис з бодікамери інспектора поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено потерпілими у зв'язку з вчиненням ним ДТП. На питання працівників поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній відповів, що вживав. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager, або в медичному закладі останній відмовився. Водію було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було виявлено жодних доказів ознак алкогольного сп'яніння, а також про провокацію з боку працівників поліції до вчинення правопорушення є необґрунтованими та спростовуються даними відеозапису.
З приєднаного до матеріалів справи відеозапису з відеокамери поліцейського вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_3 працівником поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння.
Вказаний відеозапис містить фактичні дані про місце знаходження транспортного засобу, про обставини, за яких відбулась зупинка цього транспортного засобу, а також про відмову ОСОБА_1 , як водія цього транспортного засобу, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на стан алкогольного сп'яніння, а тому він є належним та допустимим доказом по справі.
Відповідно до наданого відеозапису, зафіксована на ньому інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, останній не спростував обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і могли б слугувати підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення апеляційна скарга не містить та при розгляді скарги апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк