03 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/7947/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Куля Т.Т.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представник сторін у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Відповідно до частини третьої статті 243 КАС України 03 лютого 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 10 лютого 2025 року.
29 листопада 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньокоропецької сільської ради (далі - відповідач), яким просить: визнати протиправною бездіяльність Верхньокоропецької сільської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року та не прийняття згідно наданих повноважень відповідного рішення тобто акту індивідуальної дії та зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяву позивача від 16 травня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та передачу земельної ділянки у приватну власність площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0128 та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та передачу земельної ділянки у приватну власність площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0128 та її передачу в приватну власність або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої та передачу у приватні власність.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 16 лютого 2024 року Верхньокоропецькою сільською радою прийнято рішення № 1085 про встановлення і погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 2122783000:11:000:0128, на якій розташований належний позивачеві на праві приватної власності будинок, який позивач успадкувала після смерті її батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказом чого є свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.11.2021 р. та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2021 р.
16 травня 2024 року через ЦНАП виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради позивач подала заяву про затвердження технічної документації із землеустрою від 16 травня 2024 року з усіма необхідними документами, однак до дійсного часу відповідного рішення відповідачем не прийнято, хоча з часу подачі заяви, а саме: з 16 травня 2024 року по дійсний час, відбулося вже не одне пленарна засідання, на яких відбувся розгляд саме таких заяв, доказом є результати поіменного голосування: від 21 травня 2024 року, від 20 червня 2024 року, від 22 серпня 2024 року, з яким можна ознайомитись на офіційному сайті Верхньокоропецької громади https://vrk-gromada.gov.ua/, зі змісту яких видно, що земельні питання громадян щодо затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельних ділянок розглядалися, а питання позивача згідно поданої заяви від 16 травня 2024 року на розгляд виносилось 18 червня 2024 року, але рішення до дійсного часу так і не прийнято, доказ відповідь відповідача від 27.06.2024 року № 02-07/505.
Оскільки відповідачем з 16 травня 2024 року питання позивача згідно вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішено не було, позивач звернулась із запитом на отримання інформації від 21 червня 2024 року та отримала відповідь від 27 червня 2024 року за №02-07/505, в якій зазначено, що 18 червня 2024 року заява позивача разом з поданими документами виносилась на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони природи, де більшістю членів комісії було погоджено винесення її питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на засідання сесії ради, але 20 червня 2024 року на сесії Верхньокоропецької сільської ради при розгляді земельних питань заява позивача від 16 травня 2024 року була розглянута, рішення не було прийнято на черговій сесії ради, однак станом на день звернення до суду так і не відбулося, тому позивач неодноразово зверталась до відповідача з цього приводу із запитами від 02 липня 2024 року, 25 серпня 2024 року, 06 вересня 2024 року, 26 вересня 2024 року та 11 листопада 2024 року на які отримувала відповіді від 27 червня 2024 року за № 02-07/505, від 03 липня 2024 року за № 02-07/528, від 03 вересня 2024 року за № 02-07/691, від 30 вересня 2024 року за № 02-07/759 та від 18 листопада 2024 року за № 02-07/871, які за змістом та своєю суттю дублюють одна одну та в яких зазначено, зокрема: «сесія не відбулася… земельні питання не розглядалися». Відтак, позивач прийшов висновку, що відповідач не відмовив у розгляді її заяви від 16 травня 2024 року, але і розглядаючи її на сесії, жодного рішення з приводу розгляду так і не прийняв, хоча за результатами поіменного голосування 21 травня 2024 року, 20 червня 2024 року та 22 серпня 2024 року з даних офіційного сайту Верхньокоропецької громади чітко видно, що земельні питання громадян розглядалися неодноразово, а питання позивача виносилось на розгляд виключно 18 червня 2024 року, однак в супереч нормам чинного законодавства, станом на день звернення позивача до суду, рішення так і не прийнято, що й стало причиною звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом.
04 грудня 2024 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання декілька раз відкладалось з існуванням на те об'єктивних причин.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак 13 січня 2025 року на адресу суду від останньої надійшло письмове клопотання про розгляд даної справи у її відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи містить клопотання від 30 січня 2025 року про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 16 лютого 2024 року Верхньокоропецькою сільською радою прийнято рішення за № 1085 про встановлення і погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 2122783000:11:000:0128 (а.с.12), на якій розташований належний позивачеві на праві приватної власності будинок, який позивач успадкувала після смерті її батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказом чого є свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 листопада 2021 року (а.с.9) та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 листопада 2021 року (а.с.11, 11 (на звороті)).
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи 16 травня 2024 року через ЦНАП виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради ОСОБА_1 подала заяву про затвердження технічної документації із землеустрою від 16 травня 2024 року з усіма необхідними документами (а.с.13).
Однак, станом на день звернення позивача до суду, відповідного рішення відповідачем не прийнято, не зважаючи на те, що з 16 травня 2024 року відбулося вже не одне пленарна засідання, на яких відбувся розгляд саме таких заяв, доказом є результати поіменного голосування: від 21 травня 2024 року, від 20 червня 2024 року, від 22 серпня 2024 року, з яким можна ознайомитись на офіційному сайті Верхньокоропецької громади https://vrk-gromada.gov.ua/, зі змісту яких вбачається, що земельні питання громадян щодо затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельних ділянок розглядалися.
Вважаючи бездіяльність відповідача з приводу даного питання протиправною позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених дам Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійсниться шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України.
Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі, земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
У відповідності до приписів частини першої статті 118 Земельного кодексу України обумовлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення і відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Згідно вимог частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною п'ятою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентовано, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць. Відтак, клопотання зацікавленої особи має бути розглянуто саме представницьким органом місцевого самоврядування на пленарному засіданні рада у відповідний строк, чого відповідачем в порушення вищезазначених норм станом на день звернення до суду не зроблено, а саме заява позивача від 16 травня 2024 року не розглянута та рішення не прийнято. В підтвердження даних обставин слугують наявні в матеріалах справи листи-відповіді Верхньокоропецької сільської ради: від 27 червня 2024року за №02-07/505, від 03 липня 2024 року за № 02-07/528, від 03 вересня 2024 року за №02-07/691, від 30 вересня 2024 року за №02-07/759 та від 18 листопада 2024 року за №02-07/871.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що після прийняття заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року відбулося декілька пленарних засідань Верхньокоропецької сільської ради, а саме: 21 травня 2024 року, 20 червня 2024 року, 22 серпня 2024 року, однак заяву позивача в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не розглянуто.
Як вбачається з офіційного сайту Верхньокоропецької громади, а саме з результатів поіменного голосування пленарних засідань Верхньокоропецької сільської ради, які відбулися 21 травня 2024 року, 20 червня 2024 року та 22 серпня 2024 року останньою на пленарних засіданнях розглядалися земельні питання громадян щодо затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельних ділянок.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було розглянуто заяву позивача від 16 травня 2024 року.
У відповідності до вимог частини п'ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно вимог частини другої статті 118 Земельного кодексу України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Так, згідно частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин зокрема належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 40 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
У відповідно до приписів частини першої статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частинами першою - четвертою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Частиною першої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Частиною другою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Однак, в супереч вимогам даної норми заява позивача про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва й обслуговування житлового будинку, який належить позивачеві на праві приватної власності (спадкування за законом), була отримана відповідачем 16 травня 2024 року разом з необхідними додатками, але в супереч приписам Земельного кодексу України та статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» у місячний строк не розглянута ним, відтак як відповідач не прийняв жодного рішення.
Згідно вимог пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У відповідності до вимог частин першої-шостої статті 59 вищевказаного закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із відповідними заявами за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи, приймають у місячний строк одне з відповідних рішень. При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду постанова від 22.01.2020р. по справі №346/5791/16-а.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 року у справі №580/704/21 дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно розгляду заяви позивача. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд і будівель та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.
Відтак, позивач, як особа заінтересована у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у її користуванні, так як на даній земельній ділянці розташований належний їй на праві приватної власності жилий будинок та господарські будівлі, споруди, подала заяву (клопотання) від 16 травня 2024 року до відповідача, як органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 Земельного кодексу України, до клопотання додала всю необхідну технічну документацію із землеустрою та рішення №1085 від 16 лютого 2024 року, яким погоджено межі вищезазначеної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 2122783000:11:000:0128, відтак вимоги нею виконанні у повному обсязі, незважаючи на це відповідач протиправно бездіє не розглядаючи її заяву.
В межах даної справи судом було встановлено протиправну бездіяльність відповідача та для належного і ефективного відновлення порушеного права останнього слід зобов'язати такого прийняти відповідне рішення щодо розгляду заяви від 16 травня 2024 року.
За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повній мірі.
При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., в порядку вимог статті 139 КАС України вищевказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Верхньокоропецької сільської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року та не прийняття згідно наданих повноважень відповідного рішення, тобто акту індивідуальної дії.
3. Зобов'язати Верхньокоропецьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та передачу земельної ділянки у приватну власність площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0128 та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та передачу земельної ділянки у приватну власність площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0128 та її передачу в приватну власність або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої та передачу у приватні власність.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець