Справа № 2-3513/11
Провадження № 4с/712/11/25
11 лютого 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пироженко В.Д.
за участі секретаря Каплі А.С.
за участі представника ДВС Анісімова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко В.А. щодо ухвалення 12.12.2024 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадження ВП №55495490. При цьому зазначає, що на примусовому виконанні у Першому відділі ДВС у місті Черкаси перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 11.10.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси по справі № 2-3513/11 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 940 663,80 грн. Виконавче провадження було відкрите 08.11.2011 року.
Протягом періоду до 12.12.2024 року вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні державного виконавця Назаренко В.А.
08.01.2025 року він отримав засобами поштового зв'язку виконавчий документ з постановою про повернення виконавчого листа на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а точніше тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і всі заходи державного виконавця, щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
Вважає, що державний виконавець навмисно (з корисливих цілей) самоусунулася від проведення виконавчих дій та скориставшись своїм службовим становищем, зняла арешт зі всього майна належного боржнику з метою його подальшого безконтрольного продажу боржником третім особам.
Крім того, у боржника наявне майно (приміщення магазину, підвалу та інвентарне обладнання) і тому ставити питання про повернення документа немає підстав.
Просить визнати дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Черкаси Назаренко Вікторії Анатоліївни неправомірними щодо повернення виконавчого листа стягувачу, постанову головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.12.2024 року скасувати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 січня 2025 року скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явився, просив справу розглянути в його відсутність. Скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Боржник ОСОБА_2 направив до суду заяву в якій просив розглянути скаргу в його відсутність. У вирішенні питання покладався на розсуд суду.
Представник Першого відділу ДВС у м. Черкаси Анісімов О.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги скаржника з мотивів того, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документу державним виконавцем було з'ясовано, що відносно боржника ОСОБА_2 відкрито ще декілька виконавчих проваджень, в тому числі і в приватного виконавця Недоступа Д.М., які об'єднані у зведене виконавче провадження. Загальна сума заборгованості становить 163 469,01 доларів США та 6 820 грн.
За інформацією з Державного реєстру іпотек стало відомо, що належні боржнику ОСОБА_2 нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 знаходяться в іпотеці. Іпотекодержателем є ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» з загальним розміром основного зобов'язання 182 000 доларів США., які виставлені на продаж у Системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Початкова вартість 1843745,00 грн.
Отже, головною умовою має бути не лише наявне майно у боржника, а саме можливість звернення стягнення на це майно. Саме тому, 12.12.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
20.01.2025 року, на підставі заяви стягувача, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76822620, в межах якого, на даний час, проводяться виконавчі дії.
Просив в задоволенні скарги скаржнику відмовити.
Заслухавши представника Першого відділу ДВС, дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні Першого відділу ДВС у місті Черкаси перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 11.10.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси по справі № 2-3513/11 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 940 663,80 грн. Виконавче провадження було відкрите 08.11.2011 року.
Протягом періоду до 12.12.2024 року вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні державного виконавця Назаренко В.А.
12.12.2024 року державним виконавцем Назаренко В.А. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадження ВП №55495490 на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і всі заходи державного виконавця, щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено випадки повернення виконавчого документа стягувачу:
1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;
5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);
6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;
7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
2. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.
3. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
4. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
Як зазначив представник виконавчої служби, причиною винесення постанови про повернення виконавчого листа стало те, що за інформацією з Державного реєстру іпотек належні боржнику ОСОБА_2 нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 знаходяться в іпотеці. Іпотекодержателем є ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» із загальним розміром основного зобов'язання 182 000 доларів США., які виставлені на продаж у Системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Початкова вартість 1843745,00 грн. Саме тому, 12.12.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
20.01.2025 року, старщим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ямборською А.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76822620, за заявою ОСОБА_1 .
На даний час, в межах цього виконавчого провадження, проводяться виконавчі дії.
Відповідно до ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Таким чином, на момент подачі скарги скаржником (24.01.2025), виконавчий лист прийнято до виконання на підставі заяви скаржника (20.01.20205) та державним виконавцем здійснені заходи щодо його виконання, тобто порушення, які зазначає скаржник у скарзі, усунуті до подачі скарги до суду.
Посилання скаржника на той факт, що винесенням постанови про повернення виконавчого листа знято арешт з майна боржника, що дало можливість боржнику з метою його подальшого безконтрольного продажу боржником третім особам, суд не приймає до уваги.
Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна знімається лише у разі повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1.,3. 11 частини першої цієї статті.
Отже, після повернення виконавчого документу стягувачу, арешт з майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 55495490 не знятий.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дані обставини дозволяють суду дійти висновку про те, що вимоги скаржника є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 259-265, 447- 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 на неправомірні дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.
Повний текст ухвали складений 11.02.2025