10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 953/6587/22
провадження № 51-430 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року щодо ОСОБА_4 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 355 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, у якій вона не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,
суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна
із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Однак, всупереч вищевказаному прокурор зазначених вимог процесуального закону не дотрималася.
Подана касаційна скарга непослідовна і неузгоджена за своїм змістом з огляду на те, що прокурор оскаржує виключно ухвалу апеляційного суду, якою вирок суду першої інстанції залишено без зміни, та одночасно з цим вказує на неправильну кваліфікацію дій засудженого та не погоджується з призначеним йому покаранням за цією статтею.
Поза увагою скаржника залишилось те, що кожна із зазначених підстав є самостійною та потребує окремого вмотивування. До того ж посилання одразу на обидві підстави для скасування судового рішення з огляду на зміст касаційної скарги є нелогічним.
Обґрунтування касаційної скарги зводиться до того, що прокурор, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Прокурор у касаційній скарзі, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Також прокурор посилається на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, проте не зазначає чітко, які саме доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3