10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 701/1085/23
провадження № 51-82 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 16 липня 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року щодо нього.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 16 липня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій він не погоджувався з вказаними судовими рішеннями щодо нього, просив їх скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2025 року його касаційну скаргу на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 цього Кодексу, та надано строк для усунення недоліків.
При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто.
Мотиви Суду
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
В ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2025 року йшлося про те, що відповідно до положень ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначаються, серед іншого, найменування суду касаційної інстанції, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
У межах наданого строку засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі, не усунув.
Зокрема, засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржених вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Крім цього, скаржник вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судами, однак доводів на обґрунтування своєї позиції з урахуванням положень ст. 413 КПК України не наводить.
Натомість засуджений, як і попереднього разу, здебільшого надає свою оцінку доказам та заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Колегія суддів знову акцентує увагу на тому, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, а лише виходить із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.
Також засуджений ОСОБА_4 , вказуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, не зазначає, які саме доводи його апеляційної скарги суд не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
З огляду на те, що засудженим не були виконані вимоги попередньої ухвали, його касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України.
Зважаючи на наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 16 липня 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3