10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 149/539/24
провадження № 51- 63ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Колегія суддів, перевірившикасаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Натомість захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, в обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, зазначає про неповноту судового розгляду, не погоджується з наданою судом оцінкою доказів, та, по суті, заперечує правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження,що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник вказує також на недопустимість як доказів протоколів про проведення негласних слідчих дій та фототаблиць до них, оскільки вважає їх сфальсифікованими, однак доводів на обґрунтування цього твердження мотивувальна частина скарги не містить.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Колегія суддів зазначає, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3