Справа № 209/8413/24
Провадження № 2/209/318/25
/ЗАОЧНЕ/
11 лютого 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря - Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на її користь аліменти на утримання доньки-інваліда І групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин із усіх видів доходів, починаючи з дня пред'явлення позову та на період її інвалідності.
В обґрунтування свого позову зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03 вересня 2005 року. Сімейне життя з відповідачем не скалося, шлюбні відносини припинені ще приблизно 16 років тому, спільного господарства не ведуть, існують окремо один від одного.
Від даного шлюбу у них є спільна повнолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що донька є особою з інвалідністю з дитинства I групи. Донька не може виконувати ні які види праці, потребує постійного нагляду, допомоги сторонніх осіб.
Донька зареєстрована та проживає разом з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні. У зв'язку із доглядом за дитиною-інвалідом позивачка не має можливості працевлаштуватися і тому не здатна в повній мірі забезпечити доньку.
Єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 є допомога по догляду за інвалідом першої групи.
Оскільки батько дитини є працездатною особою, з урахуванням вимог законодавства, просила стягнути з останнього аліменти на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю, тому звернулася в суд з даним позовом.
Ухвалою судді від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, на адресу суду подала заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 23, 32).
Про проведення судового засідання відповідач також повідомлявся та викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не надав.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що 11 лютого 2025 року прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 вересня 2005 року. На даний час, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Позивач вказує, що на день подання даного позову, в Дніпровському районному суді перебував позов про розірвання шлюбу.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю з дитинства та їй встановлена перша група інвалідності довічно. Вказане підтверджується відповідною довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №557760, від 24.10.2023 (а.с. 10).
Згідно довідки Дніпровського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної та ветеранської політики Кам'янької міської ради № 2313, ОСОБА_1 отримує допомогу по догляду за інвалідом І групи або ІІ групи (а.с. 12).
Згідно з статтею 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Тобто вказана стаття передбачає, що батьки продовжують бути зобов'язаними утримувати своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупності таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.
Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Відповідно до ст. 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: - один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю; - дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; - цей з подружжя опікується нею; - другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Для виникнення обов'язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв'язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.
Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Згідно з статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом беззаперечно встановлено, що повнолітня донька сторін є особою з інвалідністю першої групи з дитинства. Проживає з матір'ю, за станом свого здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Мінімальний розмір призначеної державою допомоги за інвалідністю, є об'єктивно недостатнім для забезпечення належних умов проживання, харчування, лікування ОСОБА_3 . Відповідач не надав суду підтверджень щодо своєї неспроможності сплачувати аліменти.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд виходить з принципів розумності та справедливості та вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини-інваліда у розмірі - 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність. Доказів того, що відповідач не має змоги сплачувати аліменти суду не надано.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З відповідача слід також стягнути судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст ст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-289, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки-інваліда І групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин із усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, починаючи з 11.11.2024 року і на весь період інвалідності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень, 20 копійок на користь держави.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення судового рішення 11 лютого 2025 року.
Суддя Н.В. Левицька