Справа № 585/329/25
Номер провадження 2-а/585/20/25
06 лютого 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,
за участю представника позивача Міняйло Я.В.,
секретаря судового засідання Салій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни Сумської області у режимі відеоконференцзв'язку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого до суду звернувся представник - Міняйло Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
27 січня 2025 року на розгляд суду від представника позивача ОСОБА_1 - Міняйло Я.В. надійшов адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.
Позов обґрунтовано тим, що 14.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 було винесено Постанову № 67 за справою про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням особистих прав та чинного України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню, оскільки Позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, а відповідачем не було належним чином з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина у вчиненні такого правопорушення та не дотримано процесу розгляду справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідач виніс постанову без врахування обставин справи, визначення вини особи, не було об'єктивно досліджені докази, було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, як наслідок це призвело до неправомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності та порушення основоположних прав і свобод людини. Відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано положення примітки до ст.. 210 КУпАП. До постанови не додаються жодні докази вчинення адміністративного правопорушення. Відсутні дані того, що не було можливості отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими системами, реєстрами, базами. Постанова обґрунтована тим, що Позивач дані не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації. В той же час Указ Президента України про оголошення мобілізації видавався 24 лютого 2022 року. Постановою КМУ № 563 від 16 травня 2024 року були внесені зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, де додали п.10-1. Тому твердження позивача в постанові є неправомірними, адже фізично неможливо було виконати вимоги законодавства, яких не існувало на момент видання Указу Президента України про оголошення мобілізації. Позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 29.03.2022 року відповідно до ст.. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи те, що Позивач подав заяву на відстрочку від призову та отримані її 29.03.2022 року, тобто в термін 60 днів з моменту винесення та набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, можна стверджувати, що твердження Відповідача щодо не уточнення даних протягом 60 днів є неправомірним та таким, що суперечить дійсності, оскільки всі персональні дані ОСОБА_1 були подані ще 29.03.2022 року, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, відповідачем не вказано, які саме підпункти порядку були порушені. Не було проведено фіксації процедури розгляду справи, та не додано жодних доказів до матеріалів справи.
Тому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 67 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року відкрито провадження по справі, з призначенням розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи чи відзив на позовну заяву від нього до суду не надійшло.
Суд, заслухавши представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 було складено Протокол №17 про адміністративне правопорушення, згідно якого 07.01.2025 року о 11 год. 26 хв. в м.Києві в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_1 , згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів ( системи Оберіг) перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному ( міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, чим порушив п.10-1 п.1 та п. 7 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складення протоколу правопорушення триває, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.18).
14 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 67 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 , згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (системи Оберіг) перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані не уточнив протягом 60 днів з дня набарання чинності указа Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному ( міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, чим порушив п.10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений поставою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду (а.с.17).
Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.03.2022 року № 953, ОСОБА_1 відповідно до ст.. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном на шість місяців (а.с.25).
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 3 статті 210КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками,військовозобов'язаними,резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст.210 КУпАП положеннястатей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
При цьому суд зазначає, що ст.210 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024.
Згідно п.1 п.п.10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб'єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.
Ознаками суб'єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Крім діяння, ознаками об'єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Проте, в оскаржуваній постанові відсутнє чітке формулювання обвинувачення, а саме відсутнє посилання на конкретний абзац п. 10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, який не було виконано ОСОБА_1 , що є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи, є необхідним для реалізації права на захист, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Зокрема, у рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Крім того, в постанові не зазначено коли ОСОБА_1 було вчинено правопорушення, чи коли воно було розпочато, а також не вказано місце вчинення правопорушення.
В постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Час вчинення правопорушення є однією із ознак його об'єктивної сторони.
Постанова № 67 не містить відомостей про час вчинення правопорушення. В свою чергу, це позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП), дотримання строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).
Частинами першою - третьою ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019р. у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час відповідачем не надано суду доказів на підтвердження законності складення оскаржуваної постанови, а також обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, у повноваження місцевого загального суду за наслідками розгляду справи не входить право про визнання постанови протиправною.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, постанова суперечить положенням Конституції і КУпАП, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови, із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 605,60 гривень, який у зв'язку з задоволенням позову підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 286, 243,250КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого до суду звернувся представник - Міняйло Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № 67 від 14 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб