Кагарлицький районний суд Київської області
07.02.2025 Справа №: 368/209/24
провадження 3-зв/368/1/25
07.02.2025 рокум. Кагарлик
Суддя Кагарлицького районного суду Київської області - Шевченко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Іванюті Т.Є., -
В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Іванюти Т.Є., знаходяться адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
27.01.2025 року він, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Капля Аліна Степанівна, подали клопотання про відкладення розгляду справи, що було призначено на 27.01.2025 р. на 14 годину 00 хвилин, в зв'язку з тим, що його адвокат захворів та продовжує хворіти по теперішній час.
Зауважує суду, що його, ОСОБА_1 , не повідомляли жодним чином, що судове засідання призначено на 31 січня 2025 року на 13 годину 15 хвилин. Про дату та час судового засідання він дізнався 30 січня 2025 року з сайту «Судова влада України».
Зважаючи на те, що суд відклав засідання на короткий термін (лише на 4 дні), у нього ОСОБА_1 , виникли сумніви, що у судді Іванюти Тетяни Євгенівни у відношенні до нього склалося упереджене ставлення.
Він вважає, що це порушує базові принципи судочинства, такі як: верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та право особи на захист.
Так, як він не бажає, приймати участь у судовому засіданні без свого захисника, яка на даний час продовжує хворіти, а знайти іншого захисника за такий короткий час, він не маю фізичної можливості, та вважає що суддя Іванюта Тетяна Євгенівна під час відкладення розгляду справи на такий короткий термін, це не врахувала, тому він вважає, що таке ставлення є упередженим.
Вважає, що суддя Іванюта Тетяна Євгенівна не може брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 368/209/24 про притягнення до адміністративної відповідальності, його ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Нормами КУпАП не визначено порядку розгляду заявленого відводу головуючому судці у справі, однак, враховуючи вимоги чинного законодавства, з метою забезпечення виконання положень статей 1, 7 КУпАП, у разі вирішення питання про відвід судді необхідно застосовувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права. Тому, він керується положеннями статей Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), які встановлюють порядок та умови подання заяви про відвід.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (пункт 4 частини 1 статті 75 КПК).
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Капля А.С. в судове засідання не з'явилися, подавши до суду клопотання, в якому просять розгляд справи проводити у їхню відсутність.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи заяви, суддя вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про те, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону про відвід судді за правилами, закріпленими в КПК України.
Так, статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
За практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
За вимогою частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Зі змісту заяви вбачається, що підставою для відводу судді Кагарлицького районного суду Київської області Іванюти Т.Є. є те, що суддя Іванюта Т.Є.. неупереджено відноситься до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки судове засідання було відкладено на 31 січня 2025 року на 13 годину 15 хвилин, але про дату та час судового засідання він дізнався 30 січня 2025 року з сайту «Судова влада України». . Разом з тим, наведені стороною захисту обставини не свідчать про упередженість судді та можливу його певну особисту заінтересованість в даній справі.
Жодних доказів допущення суддею Іванютою Т.Є. будь-яких дій, що могли б викликати сумнів в її неупередженості чи необ'єктивності при розгляді вищевказаної адміністративної справи, суду не надано.
Наявність інших підстав, які передбачені законом, що виключають можливість участі судді Іванюти Т.Є. у розгляді справи № 368/209/24, не встановлено.
За таких обставин доводи Білоуса Ю.Б. про відвід судді Іванюти Т.Є. є необґрунтованими, а тому заява про відвід судді не підлягає задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного,керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. ст. 7, 24, 245, 252, 271 КУпАП, -
Заяву особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Іванюти Т.Є. по адміністративній справі № 368/209/24 залишити без задоволення.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2025 року.
Суддя: І.І. Шевченко