06 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/8468/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року в справі № 160/8468/24, яке набрало законної сили 09.07.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», збільшення з 01.03.2022 розміру пенсії на 25% згідно із постановою КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» № 1381 від 28.12.2011, з урахуванням постанови № 713 та індексації згідно із постановами КМУ № 118, № 168 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, після її перерахунку на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах від 17.11.2021 № 160/17240/21 та від 30.03.2023 № 160/83/23, з урахуванням загального розміру призначеної йому пенсії по інвалідності із розрахунку 80 відсотка від грошового забезпечення, надбавок, підвищень, індексації з та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження у межах максимального розміру та з урахуванням виплачених сум, в тому числі: з 01.02.2022 згідно із постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» здійснити нарахування та виплачувати щомісячну доплату в сумі 2 000 грн до пенсії по інвалідності, з урахуванням проведених виплат, без обмеження максимального розміру пенсії; з 01.03.2022 здійснити обчислення збільшення пенсії на 25% згідно із постановою КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» № 1381 від 28.12.2011 з урахуванням основного розміру його пенсії та доплати до нього 2 000 грн згідно із постановою КМУ № 713 з наступною індексацією відповідно до постанови КМУ № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення, у розмірі 1,14 з урахуванням проведених виплат та з 01.03.2023 здійснити обчислення збільшення пенсії на 25% згідно із постановою КМУ № 1381 з урахуванням: основного розміру його пенсії та доплати до нього 2 000 грн згідно із постановою КМУ №713 з наступною індексацією отриманої суми відповідно пункту 2 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, з урахуванням проведених виплат.
ОСОБА_1 06.11.2024 звернувся до суду з заявою, в якій просив: зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області у строк 30 днів з дати ухвалення ухвали подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 160/8468/24; за наслідками розгляду звіту Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 160/8468/24, або в разі неподання такого звіту постановити ухвалу, накласти на керівника Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від двадцяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; систематизувати протиправну діяльність/бездіяльність відповідача та відповідно до частин 1, 2 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу для представлення профільним правоохоронним органам для вирішення питань кримінально-правового характеру або ПФУ для притягнення до відповідальності кадрових рішень щодо посадових осіб Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.
Суд виходив з того, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, при цьому суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення. Натомість, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та не враховано, що відповідач тривалий час ухиляється від здійснення належних виплат, присуджених позивачеві.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час подання заяви про встановлення судового контролю, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що суд, який ухвалив рішення, може встановити судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах відповідно до статті 382 КАС України, який здійснюється шляхом перевірки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що метою встановлення судового контролю є забезпечення виконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили, спонукання боржника до добросовісних дій та попередження необґрунтованої бездіяльності щодо його виконання.
В даній справі суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для звернення позивача до суду з заявою в порядку статті 382 КАС України стала та обставина, що рішення в справі № 160/8468/24 у визначений судом спосіб не виконано відповідачем.
Натомість, суд, не надавши оцінку таким доводам, самоусунувся від покладених на нього процесуальним законом повноважень щодо здійснення контролю за виконання рішення, пославшись на те, що це є правом, а не обов'язком суду, що не відповідає засадам адміністративного судочинства та принципу верховенства права.
Також не є обґрунтованими висновки суду, що позивач може реалізувати своє право на належне виконання рішення суду в порядку Закону України «Про виконавче провадження», адже наявність такого права не позбавляє позивача права звертатися до суду в порядку статті 382 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ці дві законодавчо визначені процедури щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не пов'язані між собою та можуть бути застосовані на вибір позивача як окремо одна від одної, так і одночасно.
Натомість, саме суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має бути заінтересованим в укріпленні поваги до власного рішення та сприяти позивачеві у забезпеченні його належного виконання шляхом встановлення судового контролю.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що на сьогодні діє редакція статті 382 КАС України, яка прямо встановлює, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача щодо встановлення судового контролю.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року в адміністративній справі № 160/8468/24 скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з 06 лютого 2025 року та оскарженню не підлягає згідно з приписами статті 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров