06 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 335/12426/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2024 року (суддя Шалагінова А.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції серії БАБ № 567668 від 14.09.2024.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що правомірність оскаржуваної постанови не доведена відповідачем, а суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позивач керував транспортним засобом.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Заступником командира взводу 1 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Волкодавом Віталієм Віталійовичем 14 вересня 2024 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 567668, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн у зв'язку з вчиненням останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, керування транспортним засобом Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, окрім іншого, зазначив, що транспортним засобом не керував, про що вказував під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому в його діях не може бути складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 КУпАП.
Ці самі доводи, окрім інших, лягли в основу апеляційної скарги.
Надаючи оцінку правомірності названої постанови з урахуванням наведених доводів позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, статтею 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до Хортицького районного суду міста Запоріжжя було направлено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129524 від 15.09.2024, який складений інспектором поліції поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП рядовим поліції Слісєвим Я.О., 14.09.2024 о 20:50 годин в м. Запоріжжі по вул. Хортицьке шосе, біля буд. 18, відносно ОСОБА_1 за фактом керування транспортним засобом Mercedes-Benz E320, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив наїзд на електроопору 67, у наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п. 12.1 ПДР. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
За результатом розгляду справи № 337/5525/24, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та беззаперечних доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, транспортний засіб чи інше майно отримали пошкодження.
Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 грудня 2024 року в справі № 337/5525/24, яка набрала законної сили 04.01.2025, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що названа постанова не створює приюдицію для адміністративного суду в межах розгляду справи № 335/12426/24, адже під час розгляду справи № 337/5525/24 суд не встановлював чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом.
Відтак, це питання має бути встановлено в даній справі.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що винуватість позивача доводиться відеозаписами з нагрудних камер відеореєстраторів поліцейських, відеозапис на яких вівся з моменту повідомлення про вчинення правопорушення та до моменту винесення спірної постанови. Поліцейським надано вірну оцінку вказаним доказам у їх сукупності та взаємозв'язку та обґрунтовано не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 та його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , версія яких щодо непричетності позивача до вчинення правопорушення з'явилась вже після початку розгляду справи про адміністративне правопорушення та суперечила вищенаведеним доказам по справі.
Суд апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, адже відео-матеріали, які містяться в матеріалах справи, доводять, що після прибуття наряду поліції на місце виклику, свідок на камеру надав пояснення та підтвердив, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля Mercedes-Benz E320, державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому на початку спілкування з поліцейським щодо обставин скоєного правопорушення, ОСОБА_1 не заперечував факт того, що саме він керував названим транспортним засобом.
Позивач змінив свої показання виключно після консультацій з адвокатом, що вбачається з відеозаписів. В цей самий момент на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди з'явились інші особи, які в подальшому склали пояснення, як свідки, щодо невинуватості ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції зазначає, що КУпАП та КАС України не містять поняття свідка, натомість зміст окремих норм цих кодексів дає можливість дійти узагальненого висновку, що свідком є особа, якій відомі обставини скоєного правопорушення. Тобто, така особа мала можливість спостерігати за подією внаслідок перебування в місці в момент, коли така подія відбувалася.
Відтак, суд вважає обґрунтованими та правомірними дії поліцейського, який не визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у якості свідків в адміністративній справі.
Суд апеляційної інстанції також критично ставиться до змін пояснень позивача, адже такі дії носять ознаки зміни юридичної тактики після консультацій з адвокатом.
Важливим для правильної оцінки такої обставини є саме первинні пояснення позивача, точніше, відсутність заперечень, що саме він керував транспортним засобом.
Також не є слушними доводи апелянта, що поліцейським було порушено процедуру розгляду справи, адже такі доводи спростовані відеодоказами та самою постановою, яка містить інформацію, що позивач був ознайомлений з правами.
Є спростованими відеодоказами й доводи апелянта про незабезпечення участі адвоката, адже, по-перше, позивач не заявляв про бажання скористатися таким правом, по-друге, позивач проводив відповідні телефонні консультації на місці розгляду справи.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає надані відповідачем відеоматеріали належними та допустимими доказами, адже інформація про них міститься в оскаржуваній постанові.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в повній мірі доведено правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 316, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2024 року в адміністративній справі № 335/12426/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 06 лютого 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 06 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров