06 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 404/7749/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2024 року (суддя Варакіна Н.Б.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00018860 від 18.04.2024.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що постанова не була направлена на належну адресу, за якою зареєстрований позивач.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00018860 від 18.04.2024, яка є предметом оскарження в даній справі, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Апелянт зазначає, що відповідачем не було забезпечено направлення цієї постанови за місцем реєстрації позивача, що позбавило своєчасне оскарження постанови або своєчасну сплату штрафу, що призвело до збільшення фінансових витрат позивача.
Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності прийнятої постанови в межах підстав позову, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 22.5 ПДР України встановлені допустимі параметри руху транспортних засобів та їх составів та передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Відповідно до п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Оскаржувана постанова містить фотозображення транспортного засобу з різних ракурсів та посилання на ідентифікатор доступу для ознайомлення з зображеннями транспортного засобу в момент правопорушення.
Вказані докази доводять встановлене правопорушення, зафіксоване в оскаржуваній постанові.
Також судом встановлено, що зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 та статті 283 КУпАП.
Більш того, самим позивачем не оскаржується виявлене порушення.
При цьому суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи позивача, що направлення оскаржуваної постанови не за належною адресою є підставою для її скасування, адже вказана обставина виключно впливає на визначення строку, з якого у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду з позовом щодо оскарження такої постанови.
Інші доводи щодо протиправності постанови ДСУБТ, позовна заява не містить.
Відтак, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2024 року в адміністративній справі № 404/7749/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 06 лютого 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 06 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров