Справа № 940/1376/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/1247/2025
3 лютого 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Неживка Ігоря Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
13 січня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Неживок І.В. подав до Тетіївського районного суду Київської області апеляційну скаргу на вказану постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду разом з матеріалами справи 21 січня 2025 року.
У поданій апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що копію постанови ОСОБА_1 не отримував, з її змістом він ознайомився лише 8 січня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді відсутні, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Тобто, діючий КУпАПпов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом винесення постанови, а не отримання її копії.
Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року закінчився 3 січня 2025 року.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
З матеріалів справи вбачається, що матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Тетіївського районного суду Київської області 21 жовтня 2024 року, розгляд протоколу було призначено на 12 листопада 2024 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення на його поштову адресу судової повістки, яка отримана 29 жовтня 2024 року (с.с.17).
Наступне судове засідання було призначене на 24 грудня 2024 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення на його поштову адресу судової повістки, яка була отримана 11 грудня 2024 року (с.с.25).
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відбувся у відсутність ОСОБА_1 , копія постанови 24 грудня 2024 року була направлена на поштову адресу ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату розгляду протоколу, у судове засідання не з'явився.
Крім цього, 6 січня 2025 року з матеріалами справи ознайомився адвокат Неживок І.В., з яким ОСОБА_1 уклав угоду 6 січня 2024 року, і який мав повноваження на захист інтересів ОСОБА_1 під час розгляду даної справи, однак у судове засідання також не з'явився.
При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова судді Тетіївського районного суду Київської області стосовно ОСОБА_2 була надіслана суддею до реєстру 24 грудня 2024 року та забезпечено надання загального доступу 26 грудня 2024 року, а тому, за умови достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 або його захисник Неживок І.В. мали можливість ознайомитися з текстом постанови суду та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.
Доводи захисника про необізнаність ОСОБА_1 про дату судового засідання спростовуються фактом отримання судових повісток, направлених за адресою, яку останній вказав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також тим, що його дружина зверталась до суду із заявою про неможливість прибуття ОСОБА_1 у судове засідання.
Оцінивши доводи клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Неживка І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску Шарком О.В. строку на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Однак, наведені у клопотанні захисника ОСОБА_1 - адвоката Неживка І.В. обставини, не мають ознак об'єктивно істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав, оскільки, він повідомлявся про розгляд справи за його адресою проживання, був обізнаний про дату судового розгляду, мав можливість прийняти участь у судовому засіданні або направити свого захисника для участі у судовому розгляді, а також мав можливість ознайомитися з постановою судді у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 26 грудня 2024 року, однак своїм правом не скористався, будь-яких поважних причин не вчинення зазначених дій у клопотанні не наведено, тому підстав для поновлення пропущеного строку не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Неживка Ігоря Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити.
Апеляційну скаргу повернути захиснику ОСОБА_1 - адвокату Неживку Ігорю Вікторовичу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт