Справа № 362/126/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/1223/2025
3 лютого 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
26 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до Васильківського міськрайонного суду Київської області апеляційну скаргу на вказану постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду разом з матеріалами справи 20 січня 2025 року.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що він не був присутнім у судовому засіданні, повноваження його захисника закінчились до 5 березня 2024 року, тому про постанову судді у даній справі йому стало відомо лише 23 грудня 2024 року.
Перевіривши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді відсутні, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Тобто, діючий КУпАПпов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом винесення постанови, а не отримання її копії.
Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2024 року закінчився 15 березня 2024 року.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
З матеріалів справи вбачається, що матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Васильківського міськрайонного суду Київської області 9 січня 2024 року, розгляд справи був призначений на 22 січня 2024 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення смс на номер телефону, зазначеного у протоколі.
24 січня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Реус В.В. в приміщенні суду ознайомився з матеріалами справи (с.с.10).
Наступне судове засідання було призначене на 5 березня 2024 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений, як шляхом направлення смс повідомлення на номер телефону, так і судовою повісткою, направленою на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 . Однак,вона повернулася до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній» (с.с.14-15).
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП суддя місцевого суду розглянув протокол про адміністративне правпорушення у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.
Копія постанови 5 березня 2024 року була направлена судом на поштову адресу ОСОБА_1 , однак повернулася без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.25).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає ту ж адресу свого місця проживання.
Отже, ОСОБА_1 на власний розсуд не отримував судові повідомлення.
Аналіз вищезазначених обставин свідчить, що ОСОБА_1 був обізнаний про факт складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також про те, що його розгляд відбувається у Васильківському міськрайонному суді Київської області та призначений на 5 березня 2024 року.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Реус В.В., ознайомившись з матеріалами справи та будучи обізнаним про дату судового розгляду, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки та неявки ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області стосовно ОСОБА_1 була надіслана суддею до реєстру 5 березня 2024 року та забезпечено надання загального доступу 6 березня 2024 року, а тому, за умови достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 чи його захисник мали можливість ознайомитися з текстом постанови суду та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.
Доводи ОСОБА_1 , що у його захисника закінчився строк дії повноважень на здійснення захисту його інтересів до 5 березня 2024 року, належними доказами не підтверджені та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки ОСОБА_1 , будучи обізнаними про такі обставини, не вжив заходів для укладення нового договору про надання йому правової допомоги, та не прибув до суду особисто.
Оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Однак, наведені у клопотанні ОСОБА_1 обставини, не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав, оскільки, він повідомлявся про розгляд справи за його адресою проживання, мав захисника, який був ознайомлений з матеріалами справи та обізнаний про дату судового розгляду, та мав можливість прийняти участь у судовому засіданні, а також мав можливість ознайомитися з постановою судді у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 6 березня 2024 року, однак своїм правом не скористався, будь-яких поважних причин не вчинення зазначених дій у клопотанні не навів, тому підстав для поновлення пропущеного строку не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2024 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити.
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт